Єлизаветинська - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єлизаветинська

ЄЛИЗАВЕ́ТИНСЬКА – станиця. Розташ. за 12 км на Зх. від м. Краснодар (РФ), від 1981 входить до Прикубан. р-ну міста. Насел. понад 19 тис. осіб (2002). Засн. 1793 козаками Тимошів., Іркліїв. та Величків. куренів і переселенцями – реєстр. козаками Полтав. і Черніг. губ. На місці станиці раніше знаходилась Маріїн. фортеця, яку 1778 побудував О. Суворов, згодом – прикордонне укріплення. Названа на честь дружини Олександра І. Офіц. дата заселення Єлизаветин. курін. с-ща – 10 вересня 1822. На пд.-сх. околиці знаходиться Єлизаветин. городище, датоване 4 ст. до н. е., що було торг. центром Боспор. держави у Серед. Прикубанні (більшість мешканців становили греки). 1917 його розкопував М. Веселовський, у 1930–50-х рр. – археол. експедиції з Москви та Краснодара. Знахідки зберігаються в Ермітажі (С.-Петербург). У станиці є нар. істор.-краєзнав. музей, який організував 1965 кубан. краєзнавець, літератор і журналіст А. Коломієць. Діють зали історії козацтва, природи Кубані, воєн. дій 1918–20, 2-ї світ. війни, етнографії та історії краю, літ-ри. Серед раритет. експонатів – глухів. гармата майстра Баляшевича 1713, кольчуга воїна Тмутаракан. князівства, япон. ваза 17 ст., знахідки палеонтол. та археол. розкопок, предмети козачого побуту. У Є. народилися громад.-політ. діяч П. Христюк, політ. діячі Я. і Д. Полуяни, М. Пилюк, генерал А. Чаун, математик С. Борчевський, військовики Т. Койда і С. Бреус.

Літ.: Тернавский Н. Станица Елизаветинская. Историко-краеведческий очерк. Краснодар, 1991.

А. І. Жуковський

Стаття оновлена: 2009