Єлін Віктор Юрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єлін Віктор  Юрійович

Є́ЛІН Віктор Юрійович (10. 06. 1927, м-ко Шпола Київ. губ., нині місто Черкас. обл.) – мистецтвознавець, майстер писанкарства і педагог. Срібна медаль ВДНГ СРСР (1990). Чл. НСХУ (1999). Учасник 2-ї світ. війни. Під час війни вивезений фашистами до Австрії. Перебував у концтаборі у Відні, у квітні 1945 повернувся на Батьківщину. Закін. Харків. художнє уч-ще (1951), Моск. заоч. пед. ін-т (1959). Працював у Харкові: на ф-ці худож. виробів (1951–52); у заг.-осв. школах (від 1952); в Ін-ті удосконалення кваліфікації вчителів (нині Наук.-метод. ін-т безперерв. освіти, 1958–61); від 1961 – у худож. уч-щі: 1962–86 – заст. дир. з навч.-вихов. роботи. Розробив концепцію підготовки молодих митців, яка ґрунтується на застосуванні функціонал. обладнання. Автор ст. «Вивчення перспективи на уроках малювання» // «Естет. виховання засобами образотвор. мист-ва», 1961, № 1; посібників «Застосування технічних засобів навчання на уроках малювання в 5–6 класах» (1961), «Уроки малювання в 5 класі» (1963), «Уроки малювання в 6 класі» (1970), «Образотворче мистецтво» (1974; усі – Київ).

В. І. Ковтун

Стаття оновлена: 2009