Єлін Володимир Леонтійович

Визначення і загальна характеристика

Є́ЛІН Володимир Леонтійович (Борух Ізраїльович; 15(27). 11. 1887, Київ — 13. 05. 1962, Харків) — мікробіолог. Доктор медичних наук (1936), професор (1924). Брав участь у рос. революції 1905. Закін. Новорос. університет в Одесі (1912). Працював лікарем у Таврій. губ. та м. Тула (Росія). Під час 1-ї світової війни — у діючій армії. 1918 повернувся в Одесу, 1919–20 очолював відділ охорони здоров’я. Від 1921 — на викладац. роботі, зокрема у Харків. мед. інституті: від 1923 — доцент кафедри мікробіології; 1924–38 та 1939–41 — зав. однойм. каф. Одес. мед. інституту. 1938 заарешт., 1939 звільн. у зв’язку з закриттям справи. Під час 2-ї світової війни евакуйов. з Одеси, очолював каф. мікробіології Іркут. мед. інституту (РФ, 1941–53). У 1953–57 — завідувач відділу дит. інфекцій Харків. НДІ мікробіології, вакцин та сироваток (нині Інститут мікробіології та імунології АМНУ). Від 1957 — на пенсії. Наукові праці присвяч. проблемам мед. мікробіології. У 1930-х рр. розробив спосіб отримання агар-агару з водоростей Чорного моря і запровадив його у виробництво на одному із заводів Одеси. Під псевд. В. Мигальський видав кн. «Огненный мост: Лиро-поэмы» (вып. 1, Х.; О., 1921).

Завантажити статтю