Єлчанінов Микола Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єлчанінов Микола  Іванович

ЄЛЧАНІ́НОВ Микола Іванович (24. 03. 1876 – 1921, м. Вадовиці, Польща) – військовик. Брат Г. Єлчанінова. Генерал-хорунжий Армії УНР. Закін. Микол. кавалерій. уч-ще (1896). Служив у 36-му драгун. Охтир. полку. Під час 1-ї світ. війни – ком-р кінної бригади, від 1917 – 12-ї кінної дивізії, яку українізував. 1918 – ком-р 14-го кінно-козачого Охтир. полку армії Української Держави. Від січня 1919 – у ЗС Пд. Росії. У березні 1920 у складі бригади генерала М. Бредова інтернований у Польщі в таборі Домб’є побл. Кракова, у квітні того ж року разом із бл. 1-ю тис. вояків-українців перейшов до організов. у Польщі відділів Армії УНР (викладав у Спіл. юнац. школі).

Літ.: Список генералов по старшинству. Составлен по 10. 07. 1916. Петроград, 1916; Колянчук О. Увічнення нескорених. Українські військові меморіали 20–30-х рр. ХХ ст. у Польщі. Л., 2003.

О. М. Колянчук

Стаття оновлена: 2009