Коштелянчук Леонтій Пилипович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коштелянчук Леонтій Пилипович

КОШТЕЛЯНЧУ́К Леонтій Пилипович (01(14). 04. 1914, Житомир – 02. 09. 1984, Київ) – живописець і педагог. Батько С. Коштелянчука та О. Лисенко, дід С. Брахнова. Чл. СХУ (1946). Закін. Київ. худож. ін-т (1946; викл. Ф. Кричевський, О. Шовкуненко). Викладав у ньому 1950–54, 1960–80 на відділ. театр. мист-ва каф. живопису: від 1970 – доц.; 1948–51 – кер. студії військ. художників Будинку офіцерів Київ. військ. округу; 1955–58 – консультант у Будинку творчості. Автор темат. картин, портретів, пейзажів у реаліст. стилі. Окремі роботи збе­рігаються у Нац. музеї Т. Шевченка, Київ. літ.-мемор. будинку-музеї Т. Шевченка, Нац. музеї-садибі М. Пирогова (Вінниця), Донец. ХМ. Серед учнів – Л. Без­пальча, О. Бражник, І. Несміянов, Н. Рудюк.

Тв.: «Бійці читають “Кобзаря”» (1945), «Подруги» (1946), «Мати» (1947), «В. Мо­лотов» (1948), «Дівчина» (1950), «Артистка Л. Руденко» (1951), «Букет на День народження» (1953), «На зборах» (1954), «Син» (1956), «Т. Шевченко» (1959), «Дочка», «Золота осінь» (обидва – 1960), «В. Ленін», «Зоре моя вечір­няя» (обидва – 1962), «Козак», «Молодиця», «Селянин» (усі – 1963), «Брати» (1964), «Спогади» (1968), «Сонячний день» (1969), «Руда дівчинка» (1976), «Дніпровські мілини» (1977), «Весна» (1979).

І. І. Чуліпа

Статтю оновлено: 2014