Ємельянов Володимир Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ємельянов Володимир  Миколайович

ЄМЕЛЬЯ́НОВ Володимир Миколайович (Емельянов Владимир Николаевич; 20. 06. 1911, м. Перм, Росія – 04 (за ін. даними – 02). 07. 1975, Москва) – російський актор. Нар. арт. РРФСР (1972). Навч. в студії Моск. пролеткульту (1931–32). Відтоді – актор Свердлов. театру Червоної армії (нині Єкатеринбург, РФ), від 1937 – Молотов. театру ім. «Комсомольської правди» (нині Перм), від 1953 – Театру ім. Є. Вахтангова (Ленінград, нині С.-Петербург), від 1956 – Театру-студії кіноактора в Москві. На Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка зіграв ролі Макаренка («Педагогічна поема», 1955, реж. М. Маєвська, О. Маслюков) та Адмірала Рейнгардта («Їх знали тільки в обличчя», 1966, реж. А. Тимонишин); на Одес. кіностудії худож. фільмів – Слідчого ґестапо («Водив поїзди машиніст», 1961, реж. В. Жилін). Дублював рос. мовою іноз. фільми: «Доки ти зі мною» (реж. Г. Браун), «Граф Монте Крісто» (реж. Р. Верне; обидва – 1953), «Два пана N» (1962, реж. Т. Хмелевскі) та ін.

Ролі: у кіно – Вчитель Галка («Школа мужності», 1954), Рагозін («Перші радості», 1956), Микола Вохмінцев («Тиша», 1963; усі – реж. В. Басов, «Мосфільм»), Петро Сидорович («Коли розводять мости», 1963, реж. В. Соколов, «Ленфільм»), Микола Фомич («В очікуванні дива», 1975, реж. С. Косовалич, Центр. кіностудія дит. та юнац. фільмів ім. М. Горького).

С. І. Болтівець

Стаття оновлена: 2009