Ємельянова Ніна Петрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ємельянова Ніна  Петрівна

ЄМЕЛЬЯ́НОВА Ніна Петрівна (16(29). 11. 1912, м. Новоукраїнка, нині Кіровогр. обл. – 1990-і рр., Москва) – піаністка, педагог. Нар. арт. РРФСР (1966). Лауреатка Міжнар. конкурсу піаністів ім. Ф. Шопена (Варшава, 1937). Закін. Моск. консерваторію (1935) та аспірантуру при ній (1938; кер. С. Фейнберг). 1938–41 і від 1944 працювала у цій Консерваторії: від 1960 – проф., 1965–76 – зав. каф. спец. фортепіано. У репертуарі – твори П. Чайковського, М. Балакірева, А. Лядова, С. Рахманінова, О. Скрябіна, Ф. Шопена, Р. Шуманна, С. Фейнберга (оригін. твори, транскрипції Й.-С. Баха). Гастролі в Албанії, Великій Британії, Бельгії, Китаї, Норвегії, Фінляндії, Франції, Швеції та ін. 1960 відбувся сольний концерт у Кіровограді. Серед учнів – Л. Бобильов, О. Долинська, В. Катц, В. Пікуль.

Літ.: Григорьев Л., Платек Я. Современные пианисты. Москва, 1985.

М. В. Долгіх

Стаття оновлена: 2009