Електронмаш - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Електронмаш

«ЕЛЕКТРОНМА́Ш» – науково-виробниче підприємство радіоелектронної галузі промисловості та приладобудування. Підпорядк. Мін-ву пром. політики України. Розташ. у Києві. Засн. 1965 як з-д електрон. обчислюв. і керуючих машин на базі окремих підрозділів з-ду «Радіоприлад» для забезпечення СРСР обчислюв. технікою. До 1972 підпр-во співпрацювало з Ін-том кібернетики АН УРСР під кер-вом В. Глушкова. У 1960-х рр. на «Е.» освоєно виготовлення обчислюв. керуючих машин серій «Мир»,«Дніпро-1», «Дніпро-2», ЕОМ для розкроювання тканин «Каштан». Від 1972 – Вироб.-тех. об’єдн., перейшло на випуск ЕОМ М 4030, М 6000, СМ 3, СМ 4, СМ 1420, СМ 1425, СМ 1702, СМ 1800, СМ 1810, які використовували майже в усіх сферах нар. госп-ва. У 1-й пол. 1970-х рр. у складі об’єдн. створ. НДІ периферій. устаткування та з-д засобів обчислюв. техніки в м. Глухів (Сум. обл.). 1989 інженерами «Е.» розроблено сімейство мікро-ЕОМ «Пошук» та на їхній базі учбово-інформ. комплекси, які широко використовували у навч. закладах України та СРСР. У 1990-х рр. на підпр-ві здійснено реконструкцію та модернізацію вироб-ва. Нині воно має наук. і вироб. потенціал та закінчені цикли мех., гальваніч., складал. вироб-ва для виготовлення сучас. комп’ютерів і комплексів, зокрема й з тех. захистом інформації «PLUTON»; навч.-комп’ютер. комплексів; перетворювачів електроенергії борт. мереж електротранспорту: для тролейбусів і трамваїв – ИПТ 820/28-160 – ИПТ 820/28-60, для залізнич. вагонів – ІН110/220-3600, ПЕВК 110/380, для вагонів метро – БЕНЦ; електрон. систем упр. для потуж. вітроелектроустановок; швидкіс. електрон. лічильників газу левітац.-імпульс. типу «ЛИС-І» і автоматиз. систем обліку газу та контролю за його розрахунками; широкого спектру електрон. контрол.-касових апаратів ГНОМ 302, ЕРА 201, ЕРА 202, ЕРА 212. У 2005–08 спільно з вченими Ін-ту кібернетики НАНУ розроблено та впроваджено у вироб-во сімейство інтелектуал. паралел. комп’ютерів «ІНПАРКОМ» (-8, 16, 32, 64, 128, 256). Тут також проводять підготовку кваліфік. фахівців з обслуговування та експлуатації виробів влас. вироб-ва. «Е.» експортував ЕОМ «Мир» у Німеччину, Болгарію, Угорщину, Югославію, Чехословаччину, Польщу, Алжир, Фінляндію, на Кубу, ЕОМ ЕМРТ для розкроювання тканин – в Угорщину, Болгарію, ЕОМ М 4030, М 4030-1 – в Індію, Німеччи- ну, Чехословаччину, Болгарію, Польщу, Угорщину, ЕОМ СМ-3, СМ-4 – у Фінляндію, Польщу, Чехословаччину, Німеччину, Болгарію, на Кубу, ЕОМ СМ-1810 – у Швецію, Фінляндію, комп’ютери «PLUTON» – у Бельгію, Австрію, Німеччину, Велику Британію, Францію, Грецію, США, Канаду, РФ, Азейбарджан, вироби силової електроніки – у РФ, Білорусь, Молдову, шафи упр. ВЕУ-600 – в Індію. У 1965–86 «Е.» очолював А. Незабитовський, 1986–90 – А. Назарчук, від 1990 – В. Мова. 1971 підпр-во нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. 1976 за розроблення та освоєння комплексу М 4030 А. Незабитовського, С. Забару (1966–86 – заст. дир. з наук. роботи), В. Харитонова, Ю. Ожиганова, В. Афанасьєва, Е. Сакаєва, О. Мельниченка відзначено Держ. премією УРСР у галузі н. і т., 1981 за розроблення та орг-цію серій. випуску обчислюв. комплексів СМ 3 й СМ 4 А. Незабитовського, В. Афанасьєва, С. Забару – Держ. премією СРСР у галузі н. і т., 1984 за розроблення автоматиз. комплексу діагност. контролю склад. блоків електрон. апаратури (системи КОДІАК) В. Сидоренка, М. Берштейна, О. Руккаса – Держ. премією УРСР у галузі н. і т. 1986 комплекс АРМ2-01 відзначено золотою медаллю на Ляйпциз. міжнар. ярмарці (Німеччина), 1992 комплекс «Пошук» – сріб. медаллю на ВДНГ СРСР, 2004 навч. комплекси та інтелектуал. комп’ютери – сріб. медалями на 4-му Моск. міжнар. салоні інновацій та інвестицій.

Літ.: Лидер компьютерной промышленности в Украине: Научно-производственное объединение «Электронмаш» // Б. Н. Малиновский. Очерки по истории компьютерной науки и техники в Украине. К., 1998.

Я. В. Антонюк

Стаття оновлена: 2009