Електронної фізики інститут НАНУ - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Електронної фізики інститут НАНУ

ЕЛЕКТРО́ННОЇ ФІ́ЗИКИ Інститут НАНУ – науково-дослідна установа в галузі електрофізики. Засн. 1992 на базі Ужгород. відділ. Ін-ту ядер. дослідж. АНУ, яке діяло від 1981 (засн. і кер. – І. Запісочний). У складі Ін-ту – 6 наук. відділів: теорії елементар. взаємодій; іонних процесів; електрон. процесів; квант. електроніки; фотоядер. процесів; матеріалів функціон. електроніки. Осн. напрями наук. діяльності: дослідж. елементар. процесів і явищ, стимульов. взаємодією електрон., іонних, фотон., атом. і молекуляр. пучків низьких та серед. енергій між собою та з речовиною у конденсов. стані; дослідж. елементар. процесів та механізмів збудження генерації у газових лазерах, розроблення й створення нових лазерів, оптич. матеріалів та приладів квант. електроніки. Співробітники Ін-ту відкрили механізм виникнення генерації та створили вісмутові лазери на електророзрядній і фотодисоційній накачках димерів (премією ім. К. Синельникова НАНУ 1994 відзнач. І. Запісочний, В. Кельман та Ю. Шпеник), низку засобів експерим. техніки для дослідж. процесів в електронно-атом. і електронно-іонних зіткненнях (Держ. премії України в галузі н. і т. 1995 удостоєні І. Запісочний, О. Шпеник, А. Імре, А. Завілопуло та Е. Сабад). Серед 100 співроб. Ін-ту – 12 д-рів і 34 канд. наук. Держ. преміями України в галузі н. і т. нагородж. також В. Мазур (1999) та М. Головей (2000), преміями видатних вчених – П. Пуга, В. Головей та Б. Гунда (усі – ім. В. Лашкарьова, 2002), О. Шпеник (ім. І. Пулюя, 2003). Дир. Ін-ту – О. Шпеник (від 1992).

Літ.: 10 років Інституту електронної фізики Національної академії наук України. Уж., 2002; Інститут електронної фізики (буклет). Уж., 2007.

З. З. Торич

Стаття оновлена: 2009