Ельберт Борис Якович

Визначення і загальна характеристика

Е́ЛЬБЕРТ Борис Якович (13(25). 12. 1890, м. Дубно Волин. губ., нині Рівнен. обл. — 19. 12. 1963, Мінськ) — мікробіолог, вірусолог. Доктор медичних наук (1937, без захисту дис.), професор (1928). Заслужений діяч науки Киргиз. РСР (1942). Сталінcька премія (1946). Державні нагороди СРСР. Навч. у Львів. університеті (1910–14), закін. Університет св. Володимира у Києві (1917). Працював зав. бактеріол. лаб., доцент кафедри мікробіології Київ. інституту удосконалення лікарів. 1923 — засн. і відтоді — завідувач кафедри мікробіології і гігієни Білорус. університету; водночас — директор Білорус. сан.-бактеріол. інституту (обидва — Мінськ); 1932–35 — в бюро спец. призначення ОГПУ; 1935–37 — керівник відділу Біотех. інституту Нар. комісаріату оборони. Від 1937 — у Фрунзе (нині Бішкек): до 1945 — директор Мікробіол. інституту, одночасно 1939–45 — співзасн. і дир., 1940–44 — завідувач кафедри мікробіології Киргиз. мед. інституту. 1945–48 — завідувач кафедри мікробіології Ростов. мед. інституту (РФ) та водночас — заступник директора Інституту епідеміології і мікробіології. Від 1948 — у Мінську: до 1949 — наук. кер. Білорус. інституту епідеміології й мікробіології; до 1952 — зав. лаб. мікробіології Інституту теор. медицини АН Білоруської РСР; до 1962 — завідувач кафедри мікробіології Мед. інституту; 1960–63 — зав. однойм. каф. Білорус. університету. Наукові дослідження: бактеріологія склероми, біологія і систематика капсульних бактерій, розроблення осадових реакцій при сифілісі, наук. основи виробництва, контролю і застосування вакцин. і сироватк. препаратів. Розробив метод специфіч. профілактики туляремії. За ред. Е. видано кн. «Микробиология важнейших инфекционных болезней человека» (Минск, 1962; 1965).

Завантажити статтю