ЕЛЬГЕ́Р Семен Васильович (Элкер Çемен;18. 04 (01. 05). 1894, с. Великі Абакаси, нині Чувас. Респ., РФ — 06. 09. 1966, м. Чебоксари, Чувас. Респ.) — чуваський письмен­ник. Член СП СРСР (1934). Нар. поет Чувас. АРСР (1940). Державні нагороди СРСР. Учасник 1-ї світової війни. Закін. заг.-осв. курси у м. Казань (Татар­стан, 1918). Учителював. Від 1937 — у Чувас. книжк. видавництві: ст. ред., гол. ред. Автор зб. віршів «Самана» («Епоха», 1928), поем «Хe˘н-хур айe˘нче» («Під гнітом», 1932), «Вунсак­кăрм˘eш çул» («Вісімнадцятий рік», 1948); романів «Шурăмпуç килсен» («На світанку», 1940) — про боротьбу чувас. селян за свої права 1905–07; «Вутпа çулăм витe˘р» («Крізь вогонь і бурі», 1949) — про 1-у світову війну та більшов. пере­ворот 1917. Пере­клав низку творів Т. Шевченка (вірші «Заповіт», «Вітре буйний, вітре буйний…», «Та не дай, господи, нікому…», «Тече вода з-під явора…»), М. Бажана, М. Рильського. Ред. першого вид. «Кобзаря» Т. Шевченка чувас. мовою (1939). Окремі твори Е. українською мовою пере­клали О. Новицький, Д. Куровський, Б. Степанюк, М. Яровий (добірка віршів опубл. у зб. «Весняний вітер», 1961, та «Очима проліска», 1989; обидві — Київ).