Ельконін Данило Борисович

Визначення і загальна характеристика

ЕЛЬКО́НІН Данило Борисович (16(29). 11. 1904, с. Мала Пере­щепина, нині Новосанжар. р-ну Полтав. обл. — 04. 10. 1984, Москва) — психолог. Доктор педагогічних наук (1962), професор (1965), член-кореспондент АПН СРСР (1968). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закін. Ленінгр. пед. ін­ститут (нині С.-Петербург, 1927). Від­тоді працював у навч. та н.-д. установах Москви й Ленін­града. 1948–53 — в Ін­ституті заг. патології та патофізіології; від 1953 — зав. лабораторій психології молодших школярів, психології під­літків, діагностики псих. роз­витку школярів НДІ заг. і пед. психології АПН СРСР (обидва — Москва). Наукові дослідже­н­ня: природа дитинства, психологія гри, глибин­ні закони псих. роз­витку, роз­вивал. на­вча­н­ня. Послідовник культурно-істор. концепції Л. Виготського і діяльнісного під­ходу О. Леонтьєва. Автор періодизації псих. роз­витку в онтогенезі, під­ґрунтям якої стало поня­т­тя «провід­на діяльність». Об­ґрунтував психол. теорію гри, разом з В. Давидовим створив цілісну систему роз­вивал. на­вча­н­ня, метою якого є роз­виток у молодших школярів основ теор. мисле­н­ня.

Пр.: Развитие речи в до­школьном возрасте. Москва, 1958; Детская психология. Развитие ребенка от рождения до семи лет. Москва, 1960; Психология обучения младшего школьника. Москва, 1974; Как учить детей читать. Москва, 1976; Психология игры. Москва, 1978; До­стижения и про­блемы дальнейшего развития детской психологии в СССР // Вопр. психологии. 1978. № 1; Право детей на счастливое детство и пути развития психологических знаний о детях в СССР // Там само. 1979. № 5.

Літ.: Венгер А. Л., Слободчиков В. И., Эльконин Б. Д. Про­блемы детской психологии и на­учное творчество Д. Б. Эльконина // Вопр. психологии. 1988. № 3.

М. Л. Смульсон

Завантажити статтю