Ельман Міша - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ельман Міша

Е́ЛЬМАН Міша (справж. – Михайло Саулович; 08(20). 01. 1891, м. Тальне, нині Черкас. обл. – 05. 04. 1967, Нью-Йорк) – скрипаль. У 7 р. виконував з оркестром Концерт № 7 Ш. Беріо. Навч. в А. Фідельмана в Одесі; в С.-Петербур. консерваторії (1901–04; кл. скрипки Л. Ауера, кл. композиції Ц. Кюї). 1904 дав концерти у С.-Петербурзі та Берліні, здійснив концертне турне містами Німеччини і Великої Британії. Після успіш. виступу 1908 у Нью-Йорку із С.-Петербур. симф. оркестром оселився в США. 1926 заснував струн. квартет. 1936–37 дав 5 т. зв. істор. концертів у Карнеґі-Голл (Нью-Йорк). Грав на скрипках Н. Аматі та А. Страдіварі. Виконання Е. вирізнялося віртуозністю техніки, масштабністю задумів; в інтерпретаціях мініатюр він застосовував оригін. звук. фарби та особливі прийоми для забезпечення звучання, близького до людського голосу. У репертуарі переважали віртуозно-романт. твори. Автор п’єс для скрипки з фортепіано («Романс», «Гондола»), оперети; аранжувань, транскрипцій і перекладень, зокрема п’єс для фортепіано Л. ван Бетговена, Ф. Шуберта, С. Рахманінова, нар. пісень. Е. присвячено низку творів, зокрема Концерт для скрипки з оркестром Б. Мартіну.

Літ.: А. И. Концерт Миши Эльмана // Театр. Россия. 1905, 26 фев.; S. Elman. Memoirs of Mischa Elman’s Father. New York, 1933; Ауэр Л. Моя школа игры на скрипке. Интерпретация произведений скрипичной классики / Пер. с англ. Москва, 1965.

І. М. Лисенко

Стаття оновлена: 2009