Емінов Кязим Ібрагімович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Емінов Кязим Ібрагімович

ЕМІ́НОВ Кязим Ібрагімович (24. 05. 1928, м. Алушта, нині АР Крим – 01. 05. 1976, Ташкент) – живописець і педагог. Батько Р. Емінова. Засл. діяч мист-в Узбец. РСР (1972). Лауреат 1-го ступ. Всесоюз. фестивалю молоді та студентів (Москва, 1957). Чл. СХ СРСР (1960). Закін. Ташкент. пед. ін-т (1968; викл. М. Набієв). На твор. роботі. Працював у худож. майстернях Худож. фонду Узбец. РСР; 1968–76 – у Ташкент. пед. ін-ті: від 1975 – доц. каф. рисунку і живопису. Учасник обл., респ., всесоюз. мист. виставок від 1955. Персон. – у м. Ак-Курган (Узбекистан, 1974), Ташкенті (1977 – посмертна). Автор монум. героїчно-епіч. полотен про рев. події в Туркестані, портретів поетів та вчених Сходу, пейзажів. Окремі роботи зберігаються у Держ. музеї мист-в та Музеї ім. Н. Навої в Ташкенті.

Тв.: «Депутатка» (1957), «Дружина табунника» (1961), «На етюдах (У. Тансикбаєв)» (1964), «Перед боєм» (1967), «Н. Навої в Самарканді» (1968), «Хвилина мовчання» (1969), «Південна розповідь», «Свіжість. Аю-Даг», «Гурзуф. Вулиця А. Чехова» (усі – 1970), «Коріння» (1974), «Сосни на Ай-Петрі» (1975); серія пейзажів Криму (1969–71).

Літ.: Еминов Кязым: Альбом-каталог посмерт. выставки. Ташкент, 1978.

Л. С. Таїрова

Стаття оновлена: 2009