ЕНДЕМІ́ЧНИЙ ЗОБ — збільше­н­ня щитоподібної залози внаслідок дефіциту йоду. Є вагомим чин­ником роз­витку багатьох захворювань щитоподіб. залози, зокрема вузлових утворень. Не­стача йоду в організмі спричиняє гіпотиреоз, поруше­н­ня функції мозку та розум. від­сталість (кретинізм, олігофренія). Теорія звʼязку Е. з. з дефіцитом йоду, за­пропонована в 19 ст., не пояснює повністю його етіологію. Подальшими дослідж. виявлено ін. зобоген­ні чин­ники. Доведено негатив. вплив неповноцін., одноманіт. харчува­н­ня, зокрема дефіциту білків і вітамінів, а також інфекцій, інтоксикацій. Деякі продукти харчува­н­ня містять речовини, що мають зобоген. ефект (тіоціанати, перхлорати) або гальмують проникне­н­ня йодидів у залозу (тіосечовина, тіоурацил та його похідні), вони пере­шкоджають пере­творен­ню йодидів на орган. йод, знижують синтез гормонів. У за­брудненій питній воді наявна сечовина, що є джерелом таких струмоген. чин­ників, як тіосечовина, тіоурацил, урохром. До чин­ників, які сприяють роз­витку захворюва­н­ня, зараховуть генет. блокаду синтезу тиреоїд. гормонів, аутоімун­ні механізми, а також втрату йоду під час вагітності й лактації. Значна частина йоду, що надходить в організм, потрапляє до щитоподіб. залози і є осн. вихід. елементом для синтезу тиреоїд. гормонів, від­повід­но його дефіцит призводить до зниже­н­ня секреції остан­ніх. За формою і характером роз­ро­ста­н­ня щитоподіб. залози (наявність чи від­сутність вузлів, їхня кількість) роз­різняють вузловий (багатовузловий), дифуз. і змішаний зоб. За характером функції залози роз­різняють гіпер-, гіпо- й еутиреоїд. (70–80 % випадків) зоб. Макс. проявом гіпотиреоїд. зобу є ендеміч. кретинізм (неврол. і мікседематозна форми) з поруше­н­ням розум. здібностей, затримкою росту.

Ендеміч. щодо йододефіцитних захворювань в Україні є Закарп., Івано-Фр., Чернів., Львів., Волин. і Терноп. обл. Йододефіцитні захворюва­н­ня поширені й в ін. регіонах України, зокрема тих, що за­знали впливу наслідків аварії на ЧАЕС. Етіологія цієї групи захворювань — не­стача йоду в ґрунті, воді, харч. продуктах. Якщо в нормі добова потреба організму в йоді становить 100–200 мкг, то в ендеміч. місцевості до нього надходить менше 50-ти мкг. Ві­домі методи індивід. і масової йодної профілактики. Перша перед­бачає спожива­н­ня море­продуктів. У разі недо­статньої ефективності або неможливості її проведе­н­ня рекомендують за­стосува­н­ня йодату калію і полівітамінів. Масова йодна профілактика є ефективнішою й економнішою. Вона полягає у вживан­ні йодованої кухон. солі (бл. 40-а мг йоду на 1кг солі у ви­гляді йодиду чи йодату калію).