Ендоекологія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ендоекологія

ЕНДОЕКОЛО́ГІЯ (від ендо… і екологія) – наука, що вивчає екологію внутрішнього середовища організму та розробляє методи і засоби його очищення. Е. як галузь медицини спрямована, насамперед, на профілактику захворювань. Вона досліджує клітин. рівень організму людини у зв’язку з впливом на нього чинників довкілля. Нині токсичне навантаження на людський організм досягло такого рівня, при якому він втратив здатність шляхом самоочищення знезаражувати і виводити всі канцерогени. За даними мед. статистики, їх накопичення призводить до розвитку хвороб (30–40 % захворювань міських жителів зумовлені високим токсич. навантаженням). Е. близька до теорії старіння І. Мечникова (його причиною вважав забруднення тканин навколо клітини). На поч. 20 ст. у Швейцарії фізіолог Л. Штерн (згодом працювала в Росії) обґрунтувала ідею про бар’єрну функцію навколоклітин. тканин, розвинену рос. лікарем В. Казначеєвим. Ці відкриття стали підставою для формування Е. Найбільшого забруднення, на думку вчених, зазнає міжклітинне середовище, у складі якого переважає вода. Якщо капіляри крові забезпечують живлення клітин, то виведення шлаків здійснюють капіляри лімфатич. системи, які видаляють з міжклітин. простору продукти життєдіяльності клітин, мікроорганізми, екзо- й ендотоксини. Тому від стану і функціонування лімфатич. системи залежить здоров’я окремих органів, тканин та організму в цілому. Методи ендоекол. корекції ґрунтуються на стимуляції природ. очисних механізмів. Нині існують методи і засоби, що діють на рівні органів, а також на рівні клітин. Питання Е. в Україні вивчають співроб. Ін-ту сорбції та проблем ендоекології НАНУ (Київ).

О. В. Брайон

Стаття оновлена: 2009