Еолові відклади - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Еолові відклади

ЕО́ЛОВІ ВІ́ДКЛАДИ (від грец. Αἴολος – Еол – у давньогрец. міфології бог, володар вітрів) – геологічні утворення, що виникають внаслідок осідання принесених вітром продуктів вивітрювання корінних порід або річкових, озерних, морських та інших відкладів. До Е. в. відносять еолові піски й еолові леси. Виникнення еолових пісків відбувається в різних клімат. зонах, найінтенсивніше – в умовах сухого пустел. клімату, де ними вкриті великі площі (піщані пустелі). Вони утворюють своєрідні форми рельєфу – дюни, бархани, пасмові піски тощо. Еолові леси поширені переважно у середніх широтах. Вони представлені пористими, карбонат. суглинками й супісками, при надмір. зволоженні дають просадки. На тер. України еолові піски поширені переважно на Поліссі, еолові леси – у степ. і лісостеп. зонах. У пд. областях України внаслідок вітр. ерозії періодично відбувається руйнування орних земель, яке супроводжується іноді пиловими бурями. При цьому нагромаджуються потужні товщі чорнозему в формі наметів і кучугур.

П. Ф. Гожик

Стаття оновлена: 2009