Епатаж

ЕПАТА́Ж (франц. épatage — скандальна витівка) — тип поведінки скандального характеру, що порушує загально­прийняті норми і правила; приголомше­н­ня не­звичним ви­глядом або зухвалою витівкою; роз­робка твору в образотворчому мистецтві, що ґрунтується на сві­домому або ненавмисному поруше­н­нях загально­прийнятих норм та правил для справля­н­ня певних вражень на глядача. Е. — нетрадиц. викона­н­ня твору, різко від­мін­не від звичного (може виражатися у худож. трактуван­ні образу твору, техніці). Епатажність за­стосовували у давні часи (напр., образ Кентавра). У середньовіч­чі яскраво вираженим епатаж. митцем був італієць Арчимбольдо (як худож. при­йом за­стосовував метаморфозу). Е. властивий пере­важно видовищ. та абстракт. мистецтву (кубізм, концептуалізм, поп-арт, дадаїзм тощо). Е. використовують також у дизайні як при­йом екс­перим. формотворе­н­ня. Е. використовують здавна у побуті, сусп. житті, політиці, мистецтві. Еволюція Е. простежується на прикладах з історії візуал. мистецтва. На від­міну від творів класич. й стародав. мистецтва, які загалом спри­ймалися позитивно, вперше твори були сприйняті глядачами як Е. на ви­ставках ім­пресіоністів у 1870-х рр. Їхній не­звич. живопис тоді у багатьох викликав сміх, обуре­н­ня й цілковите не­прийня­т­тя. Преса рябіла фейлетонами і карикатурами на живопис ім­пресіоністів: «Це повна нісенітниця, неуцтво в галузі малюнка, композиції і колориту, без­умство». Уже через 20 р. їхні полотна отримали ви­зна­н­ня, їх продавали, згодом ціни на їхні твори зросли від кількох сотень до млн франків. Шалений успіх епатаж. мистецтва призвів до того, що Е. згодом став невід­ʼєм. складовою багатьох творів авангард. та постмодерніст. мистецтва, індустрії моди, деяких політ. кампаній, реклам. торг. акцій тощо. Слід роз­різняти ненавмис. Е. кін. 19 — поч. 20 ст. і навмис. Е. подальшого періоду. Майже таку саму реакцію, як на твори ім­пресіоністів, викликали у глядачів епатажні твори К. Малевича («Чорний квадрат», 1913), абстракції В. Кандинського, су­прематистів, кубістів та ін. пред­ставників авангард. течій поч. 20 ст. За­звичай вони не ставили перед своїм мистецтвом спец. зав­да­н­ня шокувати публіку; їхній Е. можна охарактеризувати як ненавмисний, адже до не­звич. виражал. форм художників при­звела послідовність у влас. твор. роз­робках. Пізніше художники частіше за­стосовували Е. як необхідну частину свого мистецтва. Група «Да-да» у Франції, футуристи в Росії, сюр­реалісти (С. Далі та ін.) влаштовували епатажні акції, ви­ставляли такі твори, якими сві­домо мали порушувати стереотипність мисле­н­ня пере­січ. глядачів, що мало сусп. значе­н­ня для пере­будови буден. сприйня­т­тя й руйнації мас. стереотипів. «Пісуар» М. Дюшама, ви­ставлений як твір мистецтва 1917, започаткував подальшу лавину подіб. Е. у мистецтві. 2000 у галереї «Тейт Модерн» від­бувся перформанс двох китай. художників по­близу пісуара ще більш епатаж. характеру, оскільки вони публічно продемонстрували акцію викори­ста­н­ня цієї сантехніки за при­значе­н­ням.

В Україні у рад. часи ефект ненавмис. Е. на офіц. владні кола мало мистецтво андеґраунду — твори неви­знаних, вільних, незаангажованих соцреалізмом художників 1960–80-х рр. Органи влади заборонили ви­ставки А. Горської, С. Параджанова, М. Трегуба, В. Баклицького, П. Бедзира, В. Хруща, В. Сичова, К. Звіринського та ін. На­прикінці 1990-х рр. харківʼянин О. Кулик набув всесвіт. ви­зна­н­ня тим, що на ви­ставках у Зх. Європі та США демонстрував себе оголеного як твір мистецтва, виконуючи у перформансі роль привʼязаного на ланцюг собаки, сві­домо використовуючи Е. як провокатив. засіб у контакті з публікою. Киянин Ф. Тетянич створював не­звичні ін­сталяції («фріпульї») і доповнював їх перформансами в епатаж. вбран­ні, ви­ступаючи на вулицях, у галереях та поваж. музеях, руйнуючи обивател. смаки й стереотипи. Е. як складова новіт. мистецтва притаман­ний також фото­графіям Б. Михайлова; театрам А. Жолдака та Р. Віктюка, які шокують сміливими й неординар. по­становками; літ. творам Л. Подервʼянського (використовує ненормативну лексику); ін. сучас. митцям України й світу.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю