Епштейн Аркадій Ісакович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Епштейн Аркадій Ісакович

ЕПШТЕ́ЙН Аркадій Ісакович (10. 10. 1922, Харків – 08. 06. 2005, там само) – історик. Д-р істор. н. (1990), проф. (1991). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. ун-т (1949), де відтоді й працював; від 1962 – у Харків. авіац. ін-ті (нині Нац. аерокосміч. ун-т «Харків. авіац. ін-т»): 1989–2005 – проф. каф. політології та історії. Досліджував історію робітн. класу в Україні, проблеми методики та методології вивчення історії.

Пр.: Розроблення партійними та радянськими органами УРСР першого п’ятирічного плану // Наук. пр. з історії КПРС. 1968. Вип. 23; Вузовское обществоведение глазами студентов // Социол. исследования. 1992. № 2 (співавт.); Студенческие научные общества открыли путь в науку // Страницы истории студенчес. науки в Харьков. ун-те. 2002 (співавт.); О прошлом для будущего // За честь, гідність і гордість євр. народу. 2003 (усі – Харків).

Літ.: Аркадий Исаакович Эпштейн – профеcсор Харьковского университета: Библиогр. указ. Х., 1993.

Т. П. Цепляєва

Стаття оновлена: 2009