Кравець Володимир Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кравець Володимир Павлович

КРА́ВЕЦЬ Володимир Павлович (08(20). 08. 1882, м. Богородицьк, нині Тульс. обл., РФ – 26. 09. 1964, Чернівці) – хімік. Д-р хім. н. (1949), проф. (1949). Закін. Моск. ун-т (1906). Від 1912 викладав на Моск. вищих жін. курсах; від 1918 – у Моск. ун-ті та навч. закладах м. Ярославль (РФ); 1924–30 – у Моск. хім.-тех­нол. ін-ті, водночас – ст. дир. Ди­ректорату хім. пром-сті СРСР. На поч. 1940 репрес. і засланий до Серед. Азії, де очолював каф. ор­ган. хімії Середньоазіат. ун-ту (Таш­кент). Під час 2-ї світ. війни працював у Ленінгр. ін-ті кіноінженерів (нині С.-Пе­тербург); 1956–64 – проф. каф. орган. хі­мії Чер­нів. ун-ту. Наук. дослідж.: хімія пентаеритриту, нафтохімія і конденсація жироароматич. ке­тонів із формальдегідом. Брав участь у буд-ві в Баку першого у світі з-ду із ароматизації нафти.

Пр.: Получение бромэтиларилкето­нов бромированием этиларилкетонов диоксандибромидом // Журн. общей химии. 1962. Т. 32; О конденсации 1-ме­тал-4-ацетилнафталина с формальде­гидом // УХЖ. 1963. Т. 29, № 3; Синтез 1.2-диарилэтанонов из бромметиларилкетонов и Мg-бромбензола // Там само. 1964. Т. 30, № 12 (усі – спів­авт.).

Г. І. Червенюк

Стаття оновлена: 2014