Еренфест Пауль - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Еренфест Пауль

ЕРЕНФЕ́СТ Пауль (18. 01. 1880, Відень – 25. 09. 1933, Амстердам) – фізик. Чоловік Т. Еренфест-Афанасьєвої. Іноз. чл. АН СРСР (1924). Проф. (1912). Навч. у Віден. тех. школі (1899–1901), слухав лекції у Ґеттінґені (Німеччина, 1901–02), здобув ступ. д-ра у Віден. ун-ті (1904). Мешкав 1907–12 у С.-Петербурзі, займаючись проблемами статист. механіки. Від 1912 – проф. каф. теор. фізики Ляйден. ун-ту (Нідерланди). 1924 на 4-му З’їзді рос. фізиків у Ленінграді (нині С.-Петербург) виступив з промовою про необхідність рівнознач. розвитку теор. і практич. напрямів фізики в СРСР. 1930 відвідував Укр. фіз.-тех. ін-т (Харків), сприяв створенню у ньому кріоген. лаб. (перша в СРСР) та співпрацював з її кер. Л. Шубніковим як закордон. наук. консультант; 1932 читав лекції у Ін-ті. 1903 при дослідж. атмосфер. електрики помітив невідоме джерело іонів у повітрі та припустив існування випромінювання, здатного безперервно іонізувати газ. 1911 спільно з дружиною здійснив логіч. аналіз статист. механіки, запропонував квазіергодичну гіпотезу. 1916 сформулював адіабатичну гіпотезу. Покінчив життя самогубством.

Пр.: The Conceptual Foundations of the Statistical Approach in Mechanics. New York, 1959 (співавт.); Collected Scientific Papers. Amsterdam, 1959; Относительность, кванты, статистика: Сб. ст. / Пер. с англ. и нем. Москва, 1972 (співавт.).

Літ.: Френкель В. Я. Пауль Эренфест – ученый и человек // УФН. 1969. Т. 98, вып. 3; Эренфест–Иоффе: Научная переписка. Ленинград, 1973; Френкель В. Я. Пауль Эренфест. Москва, 1977; Физики.

Ю. М. Ранюк

Стаття оновлена: 2009