Ерліх Семен Лазарович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ерліх Семен Лазарович

Е́РЛІХ Семен Лазарович (20. 09, за ін. даними – 08. 1868, Кишинів – 10. 07. 1930, Харків) – лікар. Д-р медицини. Закін. Харків. ун-т, де водночас з навч. працював на кафедрах фізіол. хімії, бактеріології та патол. анатомії. Засн. (1899) і зав. (до 1930) кабінету лаборатор. дослідж., реорганіз. згодом в Ін-т лаборатор. діагностики (нині в складі Ін-ту мед. радіології АМНУ, Харків). Домігся запровадження спецкурсу з лаборатор. діагностики в Харків. мед. ін-ті. Е. стверджував, що лабораторна діагностика повинна базуватися на основах патології, патол. анатомії й клініки; надаючи важливого значення макроскопіч. аналізу об’єктів, обґрунтував метод пошарового вивчення секретів і екскретів організму людини й відбору при цьому часток для мікроскопіч. дослідж. Виявив у мокротинні при туберкульозі легенів чотири елементи: обвапновані еластичні волокна, аморфне вапно, кристали холестерину, мікобактерії туберкульозу (тетрада Ерліха), 1920 видав монографію «Обызвествленный распад и обызвествленные эластические волокна в мокроте при туберкулезе легкого», що стала основою його доктор. дис. Вперше в Україні 1920 в оперативно видаленій селезінці розпізнав хворобу Гоше. Деякі пухлини, зокрема фіброми, саркоми, міжклітин. рак, ендотеліоми, вважав неврогенними.

Пр.: К вопросу о действии наперстянки на сердце человека // Врач. 1894. Т. 15, № 31; К окрашиванию сухих препаратов крови метиленовой синью и эозином. Способы комбинированного окрашивания нейтральной смесью Хенцинского–Ziemmanna и способы последовательного окрашивания. Х., 1909; Определение количества белка в моче по способу Робертс–Стольников–Брандберг: Практ. пособ. с приложением таблиц. Х., 1922.

Літ.: Савченко М. Г. Школа клинической лабораторной диагностики С. Л. Эрлиха // ЛД. 1967. № 11; Дерман Г. Л. 75 лет со дня открытия кабинета лабораторных исследований для врачебных целей проф. С. Л. Эрлиха в Харькове // Там само. 1974. № 1.

С. М. Молчан

Стаття оновлена: 2009