Ерстенюк Микола Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ерстенюк Микола Васильович

ЕРСТЕНЮ́К Микола Васильович (12. 12. 1892, с. Перерісль, нині Надвірнян. р-ну Івано-Фр. обл. – 01. 11. 1937, урочище Сандормох побл. м. Медвеж’єгорськ, Карелія, РФ) – правознавець. Закін. Коломий. г-зію (нині Івано-Фр. обл.), навч. у Львів. ун-ті. Учасник 1-ї світ. війни у складі австро-угор. армії. Після поранення від 1916 працював у воєн. архіві (Відень), де ознайомився з таєм. документами, під впливом яких став симпатиком більшовизму. В період ЗУНР – офіцер УГА. Від серпня 1919 перебував у таборах для інтернов. укр. вояків у Чехо-Словаччині, проводив більшов. агітацію. 1924 здобув ступ. д-ра права у Карловому ун-ті (Прага). У тому ж році вступив до КП Чехо-Словаччини і виїхав до УСРР. Від 1925 – секр.-стенографіст, особистий секр. ген. прокурора УСРР М. Скрипника і прокурор для доручень Нар. комісаріату юстиції УСРР. 1927 разом із М. Скрипником перейшов працювати у Нар. комісаріат освіти УСРР, був секр. наркома і пом. вченого секретаря. Опікувався проблемами українізації, виданням навч. і наук. літ-ри, налагодженням зв’язків із зх.-укр. інтелігенцією; впорядкував архів і готував до друку праці М. Скрипника. 19 лютого 1933 заарешт., на допитах під тиском «визнав» свою приналежність до УВО (його свідчення використані для дискредитації М. Скрипника). 23 вересня 1934 за звинуваченнями у членстві в УВО та співпраці з польс., чес. і нім. розвідками засудж. до 10-ти р. ув’язнення. Покарання відбував у Соловец. виправно-труд. таборі (РФ). 14 жовтня 1937 постановою особл. трійки Упр. НКВС у Ленінгр. обл. засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1989.

Літ.: Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції (20–50-ті роки ХХ ст.). 1994; Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914–1939). 2004 (обидві – Київ).

О. С. Рубльов

Стаття оновлена: 2009