Естрадний ансамбль - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Естрадний ансамбль

ЕСТРА́ДНИЙ АНСА́МБЛЬ – невеликий за кількістю учасників (від двох до п’ятнадцяти) творчий колектив, який може існувати як на аматорських, так і на професійних засадах (при осередках культури, клубах, філармонійних та концертних організаціях). У розмов. жанрі найпоширеніші естрадні дуети, які у формі діалогу 2-х контрастних за характерами персонажів розкривають злободенні теми, розігрують сатир. сценки, переповідають анекдот. ситуації. В Україні відомі дуети: Ю. Березін і Ю. Тимошенко («Штепсель і Тарапунька»), В. Ільченко і Р. Карцев, В. Мойсеєнко і В. Данилець. Найпоширеніші Е. а. як форми муз.-сценіч. виконавства популяр. пісенно-інструм. репертуару. Відомі естрад. вокал. дует Білоножок, жін. тріо «Либідь», квартет «Любисток», акапел. чол. ансамбль «Піккардійська терція». У 1950-х рр. поширеними були створ. при філармоніях інструм. квартети, зокрема баяністів або акордеоністів. Від кін. 1960-х рр. з’явилася нова форма Е. а – вокально-інструментальний ансамбль (ВІА). Спочатку це був аматор. рух, який згодом перейшов на профес. рівень. Поштовхом для створення ВІА стало захоплення молоддю вокал. композиціями англ. ансамблю «The Beatles», учасники якого музикували у модному на той час стилі біґ-біт, грали на електрогітарах з удар. установкою, співали власні пісні, чим спричинили появу нової хвилі у поп-музиці. Типовим складом ВІА є квартет: 3 електрогітари (соло-гітара, ритм-гітара та бас-гітара) й ударна установка (барабани). Звучання ВІА подається через мікрофони на динаміки й має високий рівень гучності. Багато самодіял. укр. ВІА брали участь у числен. тогочас. оглядах худож. самодіяльності, а переможців зараховували до штату обл. філармоній. З часом їх репертуар почав розширюватися за рахунок актив. включення ритміки та мелодизму нац. фольклору, введення до складу нар. інструментів – сопілки, бандури, цимбал, різних декор. брязкалець тощо. ВІА стали остан. ланкою у сфері традиц. Е. а., у їхній творчості намітилися перші прояви нової естетики молодіж. соціуму кін. 20 ст. – рок-музики, актив. розвиток якої позначився появою числен. рок-гуртів (переважно аматор.) та стимулювався у 1990-х рр. концепцією молодіж. пісен. фестивалю нац. спрямування «Червона рута». Серед відомих рок-гуртів того часу – «Воплі Відоплясова», «Плач Єремії», «Кому вниз» тощо.

Літ.: Думки про легку музику: В порядку обговорення // РК. 1969, 6 серп.; Кузик В. Українська радянська пісня. К., 1980; Малишев Ю., Чекан Ю. Штрихи до великої проблеми // Музика. 1991. № 5.

В. В. Кузик

Стаття оновлена: 2009