Етикетка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Етикетка

ЕТИКЕ́ТКА – товарний знак, ярлик на товарі, експонаті, що містить зображення, а також текст із зазначенням назви товару, виробника, дати виробництва, терміну придатності тощо; марка з назвою виробу. Е. – вид ужитк. графіки побут. призначення. Буває зображальною або шрифтовою. В оформленні застосовують символіку, знаки, піктограми. У торгівлі здавна використовували ярлик: на пергаменті робили напис і прикріплювали на тюки з товарами. Стандартизацію вітчизн. Е. впроваджено в роки рад. влади. Напр., 1934 за «ОСТ 350» усі підпр-ва повинні були випускати тільки певні сорти пива з визначеними Е. Усі Е. були на папері. Від поч. 1990-х рр., коли з’явилися нові етикет. матеріали, їх виготовляють високим, офсет., глибоким, трафарет. друками. Найпоширенішими є офсет. і флексографічний; їхня перевага – у можливості нанесення на різні матеріали (картон, метал, полімерну плівку тощо). Лідери вироб-ва і споживання Е. – країни Пн. Америки та Європи (понад 70 % заг.-світ. ринку). Сумар. обсяг споживання етикетк. паперу в Україні 2001 склав 12,5–13,5 тис. т. Сфера застосування Е. збільшується; вироб-во Е. охоплює більш широкий спектр технол. рішень, процесів, матеріалів і вимог. Під час вироб-ва Е. використовують бл. 200 захис. властивостей. Е класифікують за сферою застосування (харч., винно-горілчана, космет., парфумерна, фармацевт., побут. хімія, для одягу, взуття тощо), за матеріалом основи (папір, синтетика, тканина), за способами нанесення (без використання клею, з нанесенням клейкого шару, «самоклейка», термоусаджувальна) та оброблення (тиснення – фольгою та конгревне; із термоелементами і голограмами – для естетики та захисту від підробок), за формою (горизонт., вертикал., фігурна), за конструкцією (плоска, розкладна, навісна). Залежно від функції виділяють види Е.: інформативна (готова – інструкція й опис, напівфабрикат – термочек), декоративна (покращує зовн. вигляд виробу), інформ.-декоративна, захисна (руйнується під час спроби відклеювання, робить неможливою підробку товару), інтерактивна (штрихкод), рекламна, об’ємна та ін.

П. В. Нестеренко

Як орієнтир у світі товарів Е. є показником масового смаку, що відображає культурні потреби насел., наук.-тех. досягнення, художню стилістику певного періоду. Так, на межі 20 ст. Е. увібрала в себе особливості стилю арнуво (Е., виконані М. Врубелем, Г. Нарбутом, І. Білібіним) – хвилеподібне перетікання ліній і форм, а в роки УНР – елементи укр. декор.-ужитк. мист-ва (Г. Нарбут). У період потуж. сплеску рад. пром. графіки у 1920–30-і рр. Е. вирізнялася лапідарністю композицій та кольорів мист-ва авангарду. За рад. часів Е. перетворено на один із засобів агітації й пропаганди нового ладу та ідеол. просвіти. З огляду на невеликі розміри обов’язковими вимогами для Е. є простота, лаконічність, декоративність, яскраві кольор. рішення. Конкуренція між виробниками і боротьба за покупця інколи призводять до використання складних композиц. прийомів. Художнє зображення на Е. повинно відповідати формі упаковки й призначенню товару. У сучас. сусп-ві з появою госп.-екон. підґрунтя для ведення приват. підприємн. діяльності виникла нова хвиля підвищ. інтересу до Е. як виду худож. творчості.

Літ.: Войтенко С., Рудник Л. та ін. Етикетка: як виготовити? К., 2003.

О. М. Донець

Стаття оновлена: 2009