Етнічні меншини - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Етнічні меншини

ЕТНІ́ЧНІ МЕНШИ́НИ – різновид людської спільноти, група населення певної держави, що має спільні походження (дійсне чи уявне), культурні або фізичні характеристики, систему поглядів і зразків поведінки. Термін «Е. м.» дослідники активно використовують від серед. 1960-х рр., роблячи акцент на етнокультур. (якіс.) характеристиках людських спільнот. Е. м., як і етнос, можуть існувати дисперсно і у середовищі, де етнокультурні цінності відіграють осн. роль в об’єднанні вихідців одного етносу. Нині у міжетніч. взаємодії поліетніч. країн простежується прагнення етніч. більшості підкорити Е. м., одночасно з прагненням меншин отримати етнічну автономію чи заснувати нац. державу (у колиш. Югославії, Грузії, Росії). Згідно з типологією Ф. Гекманна, меншини виокремлюють за 3-ма базовими ознаками: походженням (шляхи формування), структурно-соц. становищем у сусп-ві, політ. орієнтаціями. Вони можуть бути 5-ти типів: нац., регіон., емігрант., колоніал., нові нац. меншини. Нац. меншини утворилися внаслідок виникнення націй-держав (нац. держав), у яких збігалися держ. самоорганізація й етнічна належність населення. Населення з вираженою етніч. ідентичністю у нац. державах вважалося нац. меншиною – різновидом Е. м. Регіон. меншинами є групи населення, які всупереч уніфікації та асиміляції зберегли етнічну ідентичність або, беручи участь в етніч. і політ. рухах, відроджують етнічні традиції й культуру (баски й каталонці в Іспанії, валійці й шотландці у Великій Британії тощо). Емігрант. меншини поділяють на поселен., утворені іммігрантами, що прибули чи прибувають на постійне місце проживання, та заробітчан., сформовані з іммігрантів, які їдуть з метою тимчас. чи тривалого працевлаштування, проте можуть згодом залишитися на постійне проживання. Представники колоніал. типу Е. м. – індіанці Пн. Америки, бушмени Африки та ін. Нові нац. меншини, що утворилися у результаті становлення нових нац. держав, є меншинами країн «третього світу», у якому нац. держави виникли внаслідок колоніал. поділу тер. і встановлення кордонів без урахування етніч. специфіки. Базові ознаки Е. м. – спільні походження, мова, релігія, культура, ціннісні орієнтації, почуття й поведінка у довкіллі, що формують сфери духов. життя та психол. сутність людей і виявляються у їхній взаємодії.

Літ.: Євтух В. Про національну ідею, етнічні меншини, міграції... 2000; Етносоціологія: Терміни та поняття. 2003; Євтух В. Б. Етнічність: Глосарій. 2009 (усі – Київ).

В. Б. Євтух

Стаття оновлена: 2009