Этнографическое обозрение

Визначення і загальна характеристика

«ЭТНО­ГРАФИ́ЧЕСКОЕ ОБОЗРЕ́НИЕ» — журнал. Виходив 1889–1916 у Москві російською мовою по 4 книги щороку (усього 112 книг). Засн. — етногр. від­діл. Товариства любителів природо­знавства, антропології та етно­графії при Моск. університеті. Опубл. ст. «Гоголь — этно­граф» Б. Соколова, «Заметки о малорус­ских думах и духовных стихах (По поводу сочинения П. Житецкого “Мысли о народных малорус­ских думах”)» та «Этно­графизм Шевченко» М. Сумцова, «Заметки о разных методах изучения народных малорус­ских дум» П. Житецького, «Малорус­ская свадьба», «Івана Купала в Черниговской губернии» О. Малинки, думи «Азовские братья» та «Коновченко» (перед­мова В. Кал­лаша), укр. прислівʼя, приказки, повірʼя, легенди. Серед авторів — Г. Потанін, М. Харузін, Г. Хоткевич, В. Кал­лаш, І. Манжура. Уміщено рец. О. Маслова на кн. «Новые дан­ные для истории старин­ной украинской лирики» В. Пере­тца, С. Шамбінаго на «Ис­следование о Киево-Печерском патерике как историко-литературном памятнике» Д. Абрамовича, В. Сторожева на зб. «Літературна спадщина» М. Костомарова, О. Грушевського на роз­відку О. Кирпичникова «Очерки мифологии ХІХ в.»; інформацію про нову етногр. літературу та огляди періодики, покажчики змісту журналу за 1889–1909. Схвал. рецензію на перші три книги «Э. о.» дав А. Кримський (ж. «Житє і слово», 1894, т. 1). Ред. — М. Янчук, В. Міл­лер, В. Бог­данов. Поновлений 1926 як «Этно­графия», 1930–91 — «Сов. этно­графия», від 1991 — сучасна назва. Виходить 6 разів на рік; наклад бл. 650 прим. Видає Ін­ститут етнології та антропології РАН (Москва). Публікує стат­ті з питань етно­графії, етнології, антропології та культури народів світу, рец., від­гуки, пові­домле­н­ня про наук. життя. Рубрики: «Теоретические про­блемы и история науки», «Этнокультурный облик народов мира», «Физическая антропология и эволюция человека», «Этнические процес­сы в современ­ном мире», «Религиоведение», «Межэтнические отношения и конфликты», «Гендерные ис­следования». Головний редактор — В. Чешко (від 2009).

Б. П. Кир­дан, О. І. Євдокимова

Завантажити статтю