Ефіопія, Федеративна Демократична Республіка Ефіопія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ефіопія, Федеративна Демократична Республіка Ефіопія

ЕФІО́ПІЯ, Федеративна Демократична Республіка Ефіопія (Ītyop’iya, Ītyop’iya Federalawi Demokrasiyawi Ripeblik) – держава на Сході Африки. На Пн. Сх. межує з Ерітреєю і Джібуті, на Сх. і Пд. Сх. – з Сомалі, на Пд. Зх. – з Кенією, на Зх. і Пн. Зх. – з Суданом. Пл. бл. 1,1 млн км2. Насел. 64,12 млн осіб (2001): кушити (оромо, сомалійці) – 40 %, семіти (амхари, тиґраї) – 32 % та ін. Міське насел. складає 15 %. Держ. мова – амхарська. Віросповідання: мусульмани – 43 %, християни – 37 %, місц. традиц. вірування – 20 %. Столиця – Аддіс-Абеба (2,4 млн осіб). Адм. поділ: 9 штатів і федерал. столиця. Держ. устрій – парламент. республіка. Глава держави – президент. Законодав. орган – двопалат. парламент (Палата федерації і Палата нар. представників). Грош. одиниця – бір. Чл. ООН, Афр. союзу.

Найдавніше держ. утворення в Африці. Пн. частина сучас. Е. у 2–10 ст. була тер. держави Аксум. На 15 ст. припадає розквіт Абіссінії (застаріла назва Е.). У 16 ст. війни з мусульманами призвели до послаблення централіз. влади та феодал. роздробленості. 1855 відбулося об’єднання країни у сучас. межах. Від 1890 – італ. колонія (1936–41 – у складі Італ. Сх. Африки). 1952 на федерат. засадах приєднано Ерітрею. 1974, після військ. перевороту, Е. проголошено республікою. Збройна боротьба Нар. фронту визволення Ерітреї з ефіоп. владою завершилася 1993 відокремленням Ерітреї та втратою доступу до моря. Сутички між Е. та Ерітреєю продовжувалися 1998–2000, однак питання про держ. кордони залишилося неврегульованим.

Більшу частину тер. займає Абіссін. нагір’я з серед. вис. 1675 м, глибоко розчлен. річками. Найвища точка – г. Рас-Дашен (4620 м). Клімат субтропіч. (на Абіссін. нагір’ї виразні висотні зони рослинності), у западині Афар – надсухий. У зоні, розташ. нижче 1830 м над р. м., середньорічна т-ра – +27 °С, середньорічна кількість опадів – 510 мм. У субтропіч. зоні (1830–2440 м над р. м.), відповідно, +22 °С, 510–1530 мм. Рослинність від пустел. до тропіч. та альпій. луків у горах. Серед представників фауни – жирафи, леопарди, бегемоти, леви, слони, антилопи, носороги, шакали, гієни, мавпи, орли, соколи, бусоли, куропатки, чирки. Є поклади золота, міді, калію, залізної руди.

Пром-сть практично не розвивається. Відстале землеробство і скотарство. Пл. орних земель складає 12 %. Осн. с.-г. культури: кукурудза, сорго, сочевиця, коренеплоди. 80 % насел. зайнято у с. госп-ві, однак Е. не забезпечує внутр. продовол. потреб. Багаторічні посухи. ВВП складає 35 млрд дол. США, у розрахунку на одну особу – 560 дол. США. Експортує бавовну, каву, тютюн, текстиль; імпортує нафтопродукти, буд. матеріали, с.-г. машини. Гол. торг. партнери: Судан, Італія, Німеччина, США, Ерітрея, Велика Британія, Японія, Корея. Серед культур. пам’яток – висічені в скелях церкви побл. м. Лалібела (12–13 ст.), стели м. Тійо, стародав. Аксум, археол. розкопки у долинах Аваша й Омо, істор. пам’ятки Фазиль-Ґеббі, нац. парк «Зимін». Е. визнала незалежність України 2 січня 1992, дипломат. відносини між країнами встановлено 1 квітня 1993.

В. І. Ткаченко

Стаття оновлена: 2009