Жихарський Віктор Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жихарський Віктор Андрійович

ЖИХА́РСЬКИЙ Віктор Андрійович (05(18). 12. 1905, Харків – 06. 07. 1979, Чернівці) – актор, режисер. Засл. арт. УРСР (1949). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. нагороди СРСР. Навч. у Харків. муз.-драм. ін-ті (1924–26; курс М. Синельникова), у студії театру «Березіль» (Харків, 1926–29; викл. А. Бучма, М. Крушельницький). 1929–31 – актор Харків. пересув. театру ім. В. Блакитного, 1931–40 – Харків. театру Революції (від 1937 – ім. Ленін. комсомолу), 1941–78 – Чернів. укр. муз.-драм. театру. За сумісн. – реж. нар. театрів у Чернівцях, кер. студент. театру Чернів. ун-ту. Актор широкого творчого діапазону, зокрема у відтворенні характер. та епізод. ролей.

Ролі: Крамарюк («Житейське море» І. Карпенка-Карого), Павло Жмут, Онуфрій («Вовчиха», «Земля» за О. Кобилянською), Сірошапка («Зачарований вітряк» М. Стельмаха), Скряга («Алмазне жорно» І. Кочерги), Скирда («Голубі олені» О. Коломійця), Юсов («Доходне місце» О. Островського), Єгор («Діти сонця» М. Горького), Тев’є («Тев’є-молочник» за Шолом-Алейхемом).

Вистави: «Майська ніч» М. Старицького за М. Гоголем (1952), «Наталка Полтавка» І. Котляревського (1953, 1962, також роль Возного), «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка (1973, також роль Прокопа).

Літ.: Гончаренко Б. Зрілість майстра // Рад. Буковина. 1956, 11 верес.; Андрієвич М. Віктор Жихарський // Там само. 1966, 29 січ.; Волкова Л. Зрілість актора // Там само. 1971, 19 листоп.; Спиридонова С. Майстри часу // УТ. 1973. № 1; Андрієвич М. Відданість сцені // Рад. Буковина. 1976, 11 січ.

Т. В. Сулятицький

Стаття оновлена: 2009