Жихович Едмунд - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жихович Едмунд

ЖИХО́ВИЧ Едмунд (02. 11. 1870, м. Добжинь, нині Добжинь-над-Віслою Куявсько-Помор. воєводства, Польща – 20. 05. 1924, Львів) – архітектор. Закін. Політех. школу у Львові (1892). У 1898 заснував у Львові буд. фірму та проектне бюро (працювали В. Литвинович, М. Лужецький, Т. Мостовський, А. Піллер, В. Садловський, П. Тарнавецький та ін.). Фірма Ж., дотримуючись стильових форм модерніз. ренесансу, неокласицизму, неоампіру й модерну, збудувала у Львові: гол. будинки міської бойні (нині м’ясокомбінат) на вул. Нової різні (нині Промислова; 1900–01), Міський худож.-пром. музей (нині Нац. музей ім. митрополита А. Шептицького) на вул. Гетьманська (нині проспект Свободи, № 20; 1901–04), вироб. корпус, машинну залу та будинок адміністрації Акц. т-ва броварів (нині з-д «Львів. пивоварня», вул. Клепарівська; 1906–12); громад. споруди – монастир Згромадження Слугинь Пресвятого Серця Ісуса (нині 1-ша клінічна лікарня) на вул. Сенявська (нині Ужгородська), № 1 (1911), жін. г-зію та бурсу ім. Ф. Боберської (нині корпус Львів. комерц. академії) на вул. Ю. Понятовського (нині У. Самчука), № 11 (1912), готель «Краківський» (нині Львів. обл. суд) на площі Бернардинська (нині Соборна, № 7), Австро-угор. банк (нині філія «Промінвестбанку») на вул. А. Міцкеви-ча (нині Листопадового чину, № 8; обидва – 1913); житл. будинки – чинш. кам’яниці на вул. Яблоновських (нині Ш. Руставелі), № 8–8а (1906), Бадені (нині К. Рилєєва), № 8 (1906–07), М. Коперника, № 12–14 (1908), № 19 (1909), Л. Сапіги (нині С. Бандери), № 3 (1910), Ф. Карпінського (нині О. Карпінського), № 7 (1908), Т. Романовича (нині П. Саксаганського), № 3, № 5, № 7 (1911), будинок Ф. Циппера з першим у Львові універмагом «Трест» на площі Ринок, № 32 (1912), будинок Т-ва приват. урядовців на вул. Пекарська, № 1а (1913); вілли художника З. Розвадовського на вул. Набеляка (нині І. Котляревського), № 27 (1906), фотографа Г. Міколяша на вул. В. Понінського, № 3 (нині І. Франка, № 127; 1910–11). Ж. реконструював готель «Центральний» з кав’ярнею «Сіті» (нині частина «Гранд-готелю») на вул. Карла-Людвиґа (нині проспект Свободи), № 11 (1910), палац Замойських (нині Львів. пед. б-ка) на вул. Зелена, № 24 (1910) і т. зв. Чорну кам’яницю на площі Ринок, № 4 (1908).

Ю. О. Бірюльов

Стаття оновлена: 2009