Жінкін Лев Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жінкін Лев Миколайович

ЖІ́НКІН Лев Миколайович (20. 01 (02. 02). 1908, Харків – 16. 06. 1971, Ленінград, нині С.-Петербург) – зоолог. Син М. Жінкіна. Д-р біол. н. (1944), проф. Учасник 2-ї світ. війни. Навч. у Харків. зоотехнікумі (1923–25), закін. Ленінгр. ун-т (1929). Відтоді працював у лаб. експерим. зоології і морфології тварин АН СРСР; 1931–41 – у ВНЗах та н.-д. установах Ленінграда, зокрема 1934–41 – ст. н. с. Всесоюз. ін-ту експерим. медицини, 1939–41 – доц. 1-го Ленінгр. мед. ін-ту. Від 1942 – у м. Томськ (РФ): ст. н. с. філії Всесоюз. ін-ту експерим. медицини, 1944–45 – зав. каф. гістології й анатомії Ун-ту та каф. біології Мед. ін-ту. Згодом повернувся до Ленінграда, від 1950 – проф. каф. зоології Пед. ін-ту, 1959 – кер. лаб. експерим. гістології Всесоюз. ін-ту експерим. медицини, від 1959 – зав. лаб. морфології клітини Ін-ту цитології АН СРСР. Проводив порівнял. вивчення морфології процесу регенерації в тварин; досліджував міотичні цикли в онтогенезі, клітин. поділ. Одним з перших у РФ запровадив у практику метод авторадіографії, здійснював регенерацію м’язової тканини за його допомогою.

Пр.: Обновление клеток в организме. Ленинград, 1962; Руководство по цитологии: В 2 т. Москва; Ленинград, 1963.

Літ.: Светлов П. Г. Лев Николаевич Жинкин: К 60-летию со дня рожд. // Цитология. 1968. Т. 10, № 2.

С. Ф. Фоміних

Стаття оновлена: 2009