Жованик Павло Микитович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жованик  Павло Микитович

ЖОВА́НИК Павло Микитович (16(29). 02. 1902, с. Дмитрівка, нині смт Бахмац. р-ну Черніг. обл. – 25. 08. 1992, Харків) – ветеринарний лікар. Д-р вет. н. (1960), проф. (1964). Закін. Київ. вет.-зоотех. ін-т (1929). Відтоді працював вет. лікарем; від 1931 – в Укр. НДІ експерим. ветеринарії (Харків): 1939–41 – заст. дир. з наук. питань, 1944 – дир. Київ. філії, 1946–80 – зав. відділу вивчення хвороб рогатої худоби, лаб. вивчення бруцельозу, 1980–85 – наук. консультант. Розробляв методи прижиттєвої діагностики бруцельозу тварин з використанням гуморал. і клітин. реакцій імунітету; обґрунтував систему протибруцельоз. щеплень.

Пр.: Бруцельоз великої рогатої худоби. К., 1946; Разработка метода оздоровления стада крупного рогатого скота от бруцеллеза путем вакцинопрофилактики // Науч. тр. Укр. НИИ эксперим. ветеринарии. Х., 1956. Т. 23; Бруцеллез. К., 1975 (співавт.); Вакцинопрофилактика в системе мер борьбы с бруцеллезом // Ветеринария. 1983. № 5 (співавт.); Бруцеллез сельскохозяйственных животных. К., 1991 (співавт.).

Літ.: Бабкін А. Ф. Жованик Павло Микитович (1902–1992) // Вчені у галузі вет. медицини. Кн. 6. К., 2001.

А. Ф. Бабкін

Стаття оновлена: 2009