Жовинський Едуард Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жовинський Едуард Якович

ЖОВИ́НСЬКИЙ Едуард Якович (27. 06. 1934, Київ) – геолог. Д-р геол.-мінерал. н. (1987), проф. (1992), чл.-кор. НАНУ (2000). Засл. діяч н. і т. України (1998). Премії РМ СРСР (1991), ім. В. Вернадського НАНУ (1996). Держ. премія України в галузі н. і т. (2006). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2004). Закін. Київ. ун-т (1956). Працював 1956–68 у тресті «Київгеологія» Мінгео УРСР. Від 1968 – в Ін-ті геохімії, мінералогії та рудоутворення НАНУ (Київ): 1971–88 – зав. лаб. літогеохім. методів пошуків корис. копалин, від 1989 – зав. відділу пошук. та екол. геохімії, 1987–2008 – заст. дир. з наук. роботи; водночас 1987–98 – проф. Київ. ун-ту. 1994–2004 – заст. акад.-секр. Відділ. наук про Землю НАНУ. Засн. і гол. ред. зб. наук. пр. «Пошукова та екологічна геохімія». Вивчає геол. і тектон. будову Дніпров.-Донец. западини, УЩ, Поділля та ін. територій, речовин. склад поширених там порід, геол. процеси та закономірності розміщення корис. копалин. Обґрунтував та розвинув декілька перспектив. напрямів у геології, серед яких принциповою новизною відрізняються роботи з пошук. та екол. геохімії, рудоутворення, прогнозування та пошуків рудних і неруд. корис. копалин, геохімії довкілля. Долучився до відкриття Збручан. родовища мінерал. вод (типу «Нафтуся»), Бахтин. та Бобринец. родовищ флюориту.

Пр.: Петрографія домезозойських осадочних порід Поділля. 1972 (співавт.); Геохимия фтора в осадочных формациях юго-запада Восточно-Европейской платформы. 1979; Фторометрические методы поисков. 1985; Геохимия фтора (прикладное значение). 1987 (співавт.); Геохимия тяжелых металлов в почвах Украины. 2002 (співавт.; усі – Київ).

Літ.: Едуард Якович Жовинський: Біобібліогр. покажч. К., 2004; 70-річчя члена-кореспондента НАН України Е. Я. Жовинського // Вісн. НАНУ. 2004. № 6.

Д. Є. Макаренко, І. В. Кураєва

Стаття оновлена: 2009