Жовківський монастир Різдва Христового ЧСВВ

ЖО́ВКІВСЬКИЙ МОНАСТИ́Р РІЗДВА́ ХРИСТО́ВОГО ЧСВВ 1682 єпис­коп Львівський Йосиф Шумлянський (1643–1708) пере­дав під опіку ЧСВВ деревʼяну церкву Різдва Христового (поч. 17 ст.) у м. Жолкев (нині Жовква Львів. обл.). Першим ігуменом монастиря вважають митрополита Сучавського Досифея (Бариле; 1624–93). У 1691 церква згоріла. 1723–33 побудовано муров. храм з дзвіницею та монашим корпусом. Ігуменом став монах Адріян Руденський. 1753 власник міста Михайло Радзивілл ініціював процес на­да­н­ня монастирю статусу архімандрії, затв. 1754 на єпис­коп. трибуналі у Львові декретом єпис­копа Львівського, Галицького і Камʼянець-Подільського Льва Шептицького. 1780 архімандрит Йосафат Висоцький збудував пн. корпус монастиря, а його на­ступник, архімандрит Йосиф Дзьоковський, 1790 прибудував зх. корпус — т. зв. архімандричі палати. При обителі була зі­брана велика бібліотека цін­них книг, що, як і монастир, згоріла під час пожежі 1833. У 1836 архімандрит Орест Хомчинський закін. від­будову зруйнов. корпусів. Від 1855 монастирем керували ігумени. 21 серпня 1895 з ініціативи ігумена Ки­пріяна Козловського від­крито друкарню, що спочатку за­ймала мале приміще­н­ня біля дзвіниці, а від 1914 — у новозбудов. 2-поверх. споруді (1939 у друкарні працювало бл. 35 ченців). Серед числен­них реліг. та ін. ви­дань друкарні — популяр. реліг. ж. «Місіонар» та наук. «Записки Чина св. Василія Великого». 1907–08 з ініціативи ігумена Лазаря Березовського здійснено рекон­струкцію монастир. корпусу з новою добудовою зх. частини. Буд. роботи виконували 1931–36, коли монастир був зʼ­єд­наний із друкарнею. Після 2-ї світової війни остан­нє богослужі­н­ня у церкві провели у день Благовіще­н­ня 1948, від 1952 храм пере­бував у ві­дан­ні РПЦ. Від­тоді монастир. корпуси почергово за­ймали мед. училище, СЕС, стоматол. поліклінка та рос. школа (до 2006). 9 вересня 1990 від­правили першу після поверне­н­ня обителі ЧСВВ урочисту архі­єрей. Літургію, очолюв. владикою С. Дмитерком. Нині у монастирі служать 5 священиків, 2 дияконів та 2 братів. Настоятель — ігумен Веніамін Чернега (від 2008). Унік. памʼяткою архітектури й мистецтва на тер. монастиря є храм Пресвятого Серця Христового у візант. стилі (кін. 19 ст. — 1907). Перші спроби роз­малювати святиню зробив 1911 студент Краків. академії мистецтв Ю. Буцманюк, чиї модерні роз­писи схвалили професійні митці і митрополит Андрей Шептицький. 1931–39 художник створив вівтарну частину, баню й наву церкви; окрім біблій. персонажів, він роз­писав події нац.-істор. тематики, зокрема на склепін­ні пд. рамена транс­епту під покровом Матері Божої зобразив митрополита Андрея Шептицького із владиками, обабіч них у дві композиц. групи — держ. діячів, праворуч — видат. особистостей ЗУНР, поряд уособлена історія УНР у по­статях М. Грушевського, С. Петлюри та ін. А разом із цими реаліст. зображе­н­нями — худож. символ укр. долі 1932–33: нещасна жінка навколішках із жертвою голодомору. Короткий час після 1691 у монастирі зберігалися мощі св. Івана Сучавського. 1784 у су­проводі дарчої грамоти Йосифа II з під­твердже­н­ням автентичності з Риму до Жовкви були привезені мощі св. мученика Партенія, які й понині пере­бувають у монастир. храмі Пресвятого Серця Христового.

Завантажити статтю