ЖО́ВТІС Олександр Лазарович (05. 04. 1923, Він­ниця — 09. 11. 1999, Алмати) — літературо­знавець, письмен­ник, пере­кладач. Доктор філологічних наук (1975), професор (1980). Член СП СРСР (1958), Між­нар. ПЕН-клубу (1993). Закін. Казах. університет (м. Алма-Ата, нині Алмати; 1946), де й працював на каф. літ-ри 1948–71 (звільн. з політ. мотивів). Від 1978 — професор кафедри рос. і зарубіж. літ-ри Казах. пед. ін­ституту (нині університет). Наукові дослідже­н­ня: теорія літ-ри й віршува­н­ня, творчість рос., казах., корей. та укр. письмен­ників. Пере­кладав російською мовою з укр., казах., корей., англ. літ-р. У зб. «Эхо» (Алма-Ата, 1983) опублікував пере­клади окремих поезій М. Рильського, І. Драча, Д. Павличка; також видав з перед­мовою зб. «Веточка вишневая: Из украинской народной лирики» (Алматы, 1991). У його пере­кладі українською мовою ви­йшли зб. корей. класич. поезії «Ранковий спокій» (1986) і «За­грава» (1989; обидві — Київ), а також низка зб. пере­кладів російською мовою з казах. (Джамбул Джабаєв, Саїн Джумагалі, Музафар Алімбаєв, Султанмахмут Торайгиров, Абай, Магжан Жумабаєв) і корей. (Чом Чхоль, Мен Донук, Кан Тайсу, Кім Квахен, Лі Дон Не, Ен Сен Неп) поезій. Ви­ступав на між­нар. конф. з про­блем поетики та поет. пере­кладу у містах Лейден (Нідерланди, 1988), Токіо (1990), Прага (1992), Париж (1995), популяризуючи також укр. літературу. Актив. у правозахис. русі Казах­стану, від 1986 — за­ступник голови правлі­н­ня респ. товариства «Адилет» («Справедливість»), чл. Казах­стан.-Амер. бюро з прав людини і дотрима­н­ня закон­ності (1993). Публікував стат­ті на громад.-політ. теми, з історії укр. і світ. літ-р. Автор зб. оповідань та новел «Не­придуман­ные анекдоты: Из советского прошлого» (Москва, 1995), «137 не­придуман­ных анекдотов» (1999), «Рас­сказы» (2000) і поет. зб. «Единствен­ная» (2001; усі — Алмати).