Жолдак Валерій Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жолдак Валерій  Семенович

ЖО́ЛДАК Валерій Семенович (псевд. – Андрій Верблюжко; 10. 08. 1939, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – драматург. Батько А. Жолдака. Закін. Київ. ун-т (1964). Працював у ред. г. «Червоний гірник» (Кривий Ріг), «Вечірній Київ», «ЛУ», «Культура і життя»; співзасн. і гол. ред. «Української Газети» (1993–2002). Автор п’єс «Незручна людина» (Львів. укр. драм. театр ім. М. Заньковецької, 1983; опубл. у зб. «Райдуга», К., 1985), «Шанс» (Одес. рос. драм. театр ім. А. Іванова, 1986), «Телефон довіри» (Дніпроп. укр. муз.-драм. театр ім. Т. Шевченка, 1986; опубл. в зб. «Естафета», К., 1986), у яких обстоює істину й добро у житті особистості, коли на її шляху трапляються жорстока несправедливість і підступність. У співавт. з сином створив драми «Ленін Love, Сталін Love» (за мотивами роману Василя Барки «Жовтий князь») та «Войцек» (на основі однойм. незаверш. п’єси Ґ. Бюхнера; обидві – Черкас. укр. муз.-драм. театр ім. Т. Шевченка, 2008), п’єсу «Анна Кареніна» (за однойм. романом Л. Толстого), постановку якої здійснив А. Жолдак у театрі м. Турку (Фінляндія, 2009). Переклав з рос. мови п’єсу «Бунт жінок» Н. Хікмета і В. Комісаржевського (поставлено у Київ. укр. драм. театрі ім. І. Франка, 1988).

Літ.: Веселка С. Занківчани відкривають нові імена // УТ. 1983. № 4; Березинский И. У театральной карты страны // Сов. культура. 1986, 23 апр.; Клименко В. Голодомор. Перевірка Жолдаком // Україна молода. 2008, 2 груд.

М. Г. Железняк

Стаття оновлена: 2009