Жолудь Олександр Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жолудь Олександр Семенович

ЖО́ЛУДЬ Олександр Семенович (06. 05. 1955, Запоріжжя) – художник-монументаліст. Чоловік Л. Жолудь. Чл. НСХУ (1993). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1983; викл. Д. Крвавич, Е. Мисько, І. Франк). Відтоді працює у Запоріжжі: на худож.-вироб. комбінаті Худож. фонду України: від 2002 – дир.; водночас 1996–2003 – викл. скульптури дит. худож. школи. Від 1985 брав участь в обл., всеукр. мист. виставках та симпозіумах. Для творчості Ж. характерне тяжіння до монументалізму, символ.-образне мислення, інтерес до істор. особистостей. Роботи зберігаються у Львів. музеї І. Федорова, Мелітоп. краєзнав. музеї (Запоріз. обл.).

Тв.: декор. рельєфи – «Музи» (фасад Будинку культури Чортків. цукр. з-ду Терноп. обл.), «О. Довженко» (1989), «Юлія» (1997); медалі – «М. Шашкевич», «Ю. Дрогобич» (обидві – 1983); плакетка «Академік Д. Яворницький», «Вічність» (обидва –1984); пам’ят. знак загиблим співроб. МВС України (1999, Запоріжжя); «Сини мої, візьміть мої вітрила… (Пам’яті М. Маричевського)» (2005), «Козацький герць» (2006), «Берегиня» (2008); пам’ятник жертвам голодомору 1932–33 (м. Мелітополь), монумент «Козак Мамай» (м. Чигирин Черкас. обл.; обидва – 2008).

Літ.: Олександр Жолудь. Скульптура: Каталог. К., 2002; Хрущак М. Працюючи в натхненні. О. Жолудь // ОМ. 2003. № 1.

С. В. Латанський

Стаття оновлена: 2009