Жорданія Вахтанг Гівійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жорданія  Вахтанг Гівійович

ЖОРДА́НІЯ Вахтанг Гівійович ( ; 09. 12. 1942, Тбілісі – 04. 10. 2005, м-ко Бродуей, шт. Вірджинія, США) – грузинський диригент, педагог. Нар. арт. УРСР (1983). 1-а премія Міжнар. конкурсу диригентів Г. фон Караяна (Берлін). Закін. Тбіліс. (1966; кл. фортепіано Е. Ексанішвілі, диригування – О. Димитріаді) та Ленінгр. (нині С.-Петербург, 1969; кл. диригування Е. Грикурова) консерваторії. 1970–73 – асист. гол. диригента симф. оркестру Ленінгр. філармонії. Був гол. диригентом симф. оркестрів Ленінгр. радіо і телебачення (1973–74), Саратов. (РФ, 1974–77), Харків. (1977–83, також худож. кер.) філармоній. Водночас 1974–77 – доц. Саратов. консерваторії, 1977–83 – проф. Харків. ін-ту мист-в. 1983 виїхав до Швеції, згодом – США, де дебютував в Карнеґі-Голл з Амер. симф. оркестром. 1985–92 очолював симф. оркестр м. Чаттануґа (шт. Теннесі), 1991–93 – м. Спокан (шт. Вашинґтон). Був запрошеним диригентом симф. оркестру Корей. радіо (Сеул), від 2002 – гол. диригентом і худож. кер. симф. оркестру м. Тегу (Пд. Корея). Водночас від 1995 Ж. очолював також Рос. федерал. симф. оркестр. Під його кер-вом записано музику до фільмів «Солом’яний капелюшок» (1974, реж. Л. Квініхідзе), «Зірка принадливого щастя» (реж. В. Мотиль; обидва – «Ленфільм»), «Дерсу Узала» (реж. А. Куросава, «Мосфільм»; обидва – 1975). У 2001 Ж. заснував у Харкові міжнар. конкурс диригентів «Вахтанг Жорданія – Третє тисячоліття».

Літ.: Антонова Е. Вахтанг, русский дирижер // Завтра. 1997, 25 фев.; Игнатьева М. Все – в имени тебе моем // Культура. 1998. № 14; Vakhtang Jordania: [Некролог] // The Independent. 2005, 31 oct.

Ю. В. Янко

Стаття оновлена: 2009