Жуган Володимир Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жуган Володимир Олександрович

ЖУГА́Н Володимир Олександрович (27. 08. 1926, с. Лихівка П’ятихат. р-ну, нині Дніпроп. обл. – 15. 09. 2008, м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл.) – живописець. Засл. художник України (2006). Чл. НСХУ (1964). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Дніпроп. художнє уч-ще (1950; викл. М. Панін, М. Погрібняк). Працював кер. образотвор. студії у Палаці піонерів Дніпродзержинська (1951–56). На твор. роботі. Учасник обл. (від 1951), всеукр. (від 1961) та всесоюз. (від 1954) мист. виставок. Персон. – у Києві (1980), Дніпропетровську (1980, 1986). Осн. галузі – станк. і монум. живопис. Пейзажі Дніпропетровщини і Полтавщини композиційно вивірені, доведені до поет. образу рідної землі. Роботи зберігаються у Дніпроп., Донец. ХМ, Дніпроп. та Дніпродзержин. істор. музеях, Кам’янець-Поділ. краєзнав. музеї.

Тв.: «Околиця міста» (1952), «Зима» (1954), «На будівництві Дніпродзержинської ГЕС» (1961), «Дуб Т. Шевченка» (1961; 1963), «Колгоспне поле», «На Дніпрі» (обидва – 1963), «Канів» (1964), «Безіменний герой» (1965), «Індустріальний пейзаж» (1967), «Зимовий день», «Старе Шушенське» (1969), «Пам’ятка історії» (1970), «Мій край» (1972), «Гречка цвіте», «На будівництві каналу Дніпро–Донбас» (обидва – 1974), «Українська осінь» (1975), «Біля озера» (1976), «Весела Дзержинка» (1977), «Музей історії Корсунь-Шевченківської битви» (1978), «Партизанською стежкою», «Будні Дзержинки», «Ранок на Дніпрі» (усі – 1979), «Подих весни» (1980), «Місто металургів» (1982), «Новий район» (1985), «Озеро кохання» (1998); серія «Ленінськими місцями» (1969–87); цикл «Моя квітуча земля» (1992–2001).

Літ.: Владимир Александрович Жуган: Персон. выставка произведений: Каталог. Дн., 1980; Сизоненко І. Пейзажі В. Жугана // ОМ. 1981. № 3; Владимир Александрович Жуган. Живопись: Каталог выставки. Дн., 1987; Художники Дніпропетровщини: Альбом. Дн., 2004.

Л. В. Богданова

Стаття оновлена: 2009