ЖУК Йосип (24. 12. 1872, с. Підкамінь, нині Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл. – 23. 02. 1934, м. Сейнт-Петерсбурґ, шт. Флорида, США, похов. у м-ку Картерет, шт. Нью-Джерсі, США) – церковний діяч. Дід О. Жука. Навч. у Львів. греко-катол. семінарії (1895–97), у Катол. ун-ті м. Іннсбрук (Австрія) здобув 1899 ступ. д-ра богослов’я та висвяч. на греко-катол. священика. Від 1902 – префект, 1907–08 – ректор Львів. греко-катол. семінарії. Від 1908 – ген. вікарій для греко-католиків у Боснії, від 1914 – парох церкви св. Варвари у Відні, звідки координував діяльність УГКЦ за призначенням кардинала Андрея Шептицького. 1917–20 – посол (нунцій) Ватикану для України з резиденцією у Відні при Посольстві УНР в Австрії. 1920 емігрував до Пн. Америки, де служив у м. Монреаль, Вінніпеґ, Торонто (усі – Канада) і Філадельфія (США, 1923–24). Виступив проти політики латинізації укр. Церкви у США, очоливши 1926–27 групу з 26-ти священиків з метою відсторонити від діяльності апостол. екзарха К. Богачевського. У січні 1927 виключ. зі складу УГКЦ у США. Тоді ж заснував УПЦ Америки під юрисдикцією Константиноп. патріархії, 25 вересня 1932 архієпископом Бруклінським Афтимієм (Офієшою) хіротонізов. на єпископа Нью-Йоркського. Загинув від рук рад. спецслужб.

Д. В. Степовик