Жук Олександр Абрамович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жук Олександр Абрамович

ЖУК Олександр Абрамович (23. 10 (05. 11). 1907, Полтава – 31. 10. 1995, Харків) – композитор, диригент, педагог. Чл. СКУ (1938). Закін. Харків. консерваторію (1938; кл. М. Тіца), де і викладав до 1949 (з перервою). 1941–44 – зав. муз. частини і диригент Рос. драм. театру ім. Т. Шевченка (м. Леніногорськ, нині Ріддер, Казахстан). Водночас 1937–41, 1944–67 – викл. Харків. муз. уч-ща; 1950–54 – зав. каф. теорії музики Харків. театр. ін-ту; від 1961 – викл., 1964–69 – зав. каф. теорії музики і фортепіано Харків. ін-ту культури. 1970–74 – голова ревізій. комісії Харків. орг-ції СКУ. Автор музики до комедій «Пошились у дурні» М. Кропивницького (1942) і «Розкинулось море широко» В. Азарова, В. Вишневського, О. Крона (1943), один із творців музики до гімну УРСР (1947).

Тв.: вокал.-симф. – поема «Матрос Железняк» (1935, сл. М. Голодного); для симф. оркестру – Симф. (1938); для камер. оркестру – Симфонієта (1992); для фортепіано з оркестром – Концерт (1957); для скрипки з оркестром – «Рондо-фантазія» (1939), Концерт (1982); для оркестру нар. інструментів – «Святкова увертюра» (1954), «Українська фантазія» (1971); камерно-інструм. – 2 Струнні квартети (1935, 1959), Фортепіанне тріо (1947), Фортепіан. квінтет (1972); для фортепіано – Сюїта (1950), 3 Поеми (1950, 1956, 1970), 3 Концертні етюди (1961), «Українська рапсодія» (1963), «Героїчна соната» (1965); для скрипки і фортепіано – «Арія» (1936), «Поема» (1949), «Гумореска» (1956); для віолончелі – «Інтермеццо» (1965), 2 Концертні п’єси (1994); хори, романси; музика до театр. вистав.

Літ.: Чурилова В. Поема О. Жука // Музика. 1980. № 4.

М. М. Каністратенко

Стаття оновлена: 2009