Жуков Михайло Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жуков Михайло Михайлович

ЖУ́КОВ Михайло Михайлович (06. 10. 1893, м. Вязьма, нині Смолен. обл., РФ – 16. 04. 1972, Київ) – гірничий інженер-геолог. Д-р геол.-мінерал. н. (1940), проф. (1940). Навч. на фіз.-мат. ф-ті Моск. ун-ту (1913–16). Закін. Моск. гірн. академію (1929), де 1919–29 й працював. Від 1930 – у Моск. геол.-розв. ін-ті (1941–44 – зав. каф. заг. геології) та ВНДІ мінерал. сировини. У 1920-х рр. провадив геол. зйомку в Азербайджані, у 1930-х рр. проектував буд-во Волго-Донського та Терсько-Манич. каналів. 1944–50 – гол. геолог Укр. геол. упр. і зав. каф. геології Київ. пед. ін-ту. 1951–59 очолював каф. геології у Київ. політех. ін-ті. 1959 брав участь у створенні лаб. генет. типів четвертин. відкладів Сибір. відділ. АН СРСР. У останні роки життя був наук. консультантом Укр. геол.-розв. ін-ту. Вивчав стратиграфію неоген. вулканоген. товщ Закарпаття, геоморфологію Карпат, четвертин. відкладів Пд. України.

Пр.: Геологическая изученность и минеральные ресурсы Закарпатской Украины // Сов. геология. 1947. № 23; Неотектонические поперечные преобразования Советских Карпат // Изв. АН СССР. 1961. № 7; Основы геологии. Москва, 1970.

Літ.: Михайло Михайлович Жуков: Некролог // ГЖ. 1972. № 6.

Д. Є. Макаренко

Стаття оновлена: 2009