Жуковський Кіндрат Альбінович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жуковський Кіндрат Альбінович

ЖУКО́ВСЬКИЙ Кіндрат Альбінович (10. 10. 1902, с. Дзюньків, нині Погребищен. р-ну Вінн. обл. – 10. 10. 1937, похов. у Биківнян. лісі побл. Києва) – геолог, петрограф. Канд. геол. н. (1935, без захисту дис.). Закін. Київ. ІНО (1930). Працював в Укр. районовому геол.-розв. упр. Від 1933 – в Ін-ті геол. наук АН УРСР (Київ): від 1935 – зав. відділу корис. копалин; водночас викладав у ІНО. Досліджував нерудні корисні копалини Житомирщини, Київщини, Харківщини. Детально описав родовища крейди, глини, пісків, пісковиків, фосфоритів, болот. заліз. руд, покладів пірофіліт. сланців, обґрунтував мор. генезис пірофілітів. У вересні 1937 заарешт. як учасник «антирад. націоналіст. орг-ції», у жовтні того ж року засудж. до розстрілу. 1956 реабіліт.

Пр.: До геології та петрографії острова Перуна // Тр. Укр. НДІ. 1934. Вип. 2 (співавт.); Корисні копалини Чернігівського Полісся. К., 1935; Пірофілітові сланці УРСР. К., 1937; Товкачівські кварцити як динасова сировина // ГЖ. 1937. № 3–4.

Літ.: Макаренко Д. Пам’яті Кіндрата Альбіновича Жуковського // ГЖ. 1991. № 3; Його ж. Голгофа українських геологів. К., 2007.

Д. Є. Макаренко

Стаття оновлена: 2009