Жуковський Олександр Тимофійович

Визначення і загальна характеристика

ЖУКО́ВСЬКИЙ Олександр Тимофі­йович (1884, с. Йозифівка Поділ. губ. — 1925, м. Балта, нині Одес. обл.) — громадсько-політичний і військовий діяч. Член УПСР. Закін. Одес. юнкер. училище. Учасник 1-ї світової війни (під­полковник), один із кер. укр. військ. руху в рос. армії. Делегат 1-го і 2-го Всеукр. військ. зʼ­їздів (на остан­ньому обраний чл. Укр. ген. військ. комітету і введений до складу УЦР). У серпні–жовтні 1917 — пред­ставник УЦР при Ген­штабі рос. армії. Від 8 листопада 1917 — товариш Ген. секр. військ. справ, від 29 січня 1918 — в. о. Військ. міністра, від 9 березня 1918 — Міністр мор. справ, від 22 березня 1918 — Військ. міністр УНР. Роз­робив низку законо­проектів стосовно організації укр. регуляр. армії. 28 квітня 1918 заарешт. нім. військ. владою, за звинуваче­н­ням у причетності до викраде­н­ня київ. фінансиста, дир. банку А. Доброго, ві­домого своєю пронім. діяльністю, 25 липня 1918 засудж. до 2-х р. увʼязне­н­ня (утримувався у Лукʼянів. вʼязниці Києва до паді­н­ня Геть­манату). За Директорії УНР — командир Окремого кордон. корпусу, нач. залоги м. Камʼянець-Подільський (нині Хмельн. обл.). Брав участь у створен­ні Комітету охорони респ. (22 березня 1919), одним із зав­дань якого було спрямувати владу УНР на поро­зумі­н­ня і спів­працю з більшовиками. Від вересня 1919 — ревізор військ. місій УНР у Празі, Берліні, Відні; водночас був секр. президії Закордон. делегації УПСР (Ві­день). У лютому 1920 пред­ставляв УПСР на кон­гресі Берн. інтернаціоналу в Женеві. Влітку 1920 разом із М. Грушевським звернувся з листом до ЦК КП(б)У з пропозицією про спів­працю. У серпні 1921 вів пере­говори з більшов. керівництвом про можливість легалізації і поверне­н­ня віден. групи УПСР в Україну. 1922 повернувся на Батьківщину.

Г. В. Стрельський

Завантажити статтю