Жуковський Петро Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жуковський Петро Михайлович

ЖУКО́ВСЬКИЙ Петро Михайлович (10(22). 01. 1888, Кишинів – 02. 10. 1975, Ленінград, нині С.-Петербург) – вчений-генетик, ботанік. Д-р с.-г. (1934), біол. (1935) н., проф. (1923), акад. ВАСГНІЛ (1935), чл.-кор. (1955), почес. д-р (1967) Академії с.-г. наук Німеччини. Премія ім. М. Вавилова АН СРСР (1967). Сталін. премія (1943). Держ. нагороди СРСР. Закін. Новорос. ун-т в Одесі (1911). Від 1912 працював на дослід. станціях у м. Ростов-на-Дону (РФ), Андижан (Узбекистан); 1914–15 – у Департаменті землеробства, від 1915 очолював станцію дослідж. насіння, від 1919 – Ботан. сад, водночас 1920–22 – заст. дир. та викл. Вищих с.-г. курсів, 1923–25 – проф. каф. ботаніки Політех. ін-ту в Тифлісі (нині Тбілісі); від 1925 – у Всесоюз. ін-ті приклад. ботаніки та нових культур: від 1931 – зав. відділу інтродукції, 1951–62 – дир., створив при Ін-ті перший в СРСР гербарій культур. рослин; водночас 1934–52 – зав. каф. ботаніки Моск. с.-г. академії; 1962–63 – проф.-консультант Ленінгр. ун-ту. Акад.-секр. Відділ. землеробства ВАСГНІЛ (1956–61). Гол. ред. вид. «Культурная флора СССР» (1958–71) і ж. «Генетика» (від 1965). У 1913 здійснив експедицію до Серед. Азії, 1925–27 – до Малої Азії, Сирії, Месопотамії (зібрав бл. 10-ти тис. зразків рослин), 1955–58 – до Арґентини, Чилі, Перу та Мексики. Наук. дослідж.: систематика, географія й історія культур. флори. Розвиваючи ідеї М. Вавилова, обґрунтував теорії спільної еволюції господаря і паразита, мегацентрів і ендеміч. мікрогенцентрів походження культур. рослин, походження ювеніл. пагонів із вторин. меристем. Довів важливість значення каротиноїдів у процесах мікроспорогенезу в рослин. Описав новий вид пшениці Triticum dicoccum Schubl. var. timopheevi Zhuk. з високим імунітетом до грибк. захворювань і шкідників (є носієм цитоплазматич. чол. стерильності, осн. у селекції пшениці на імунітет та гетерозис).

Пр.: Исследование крестьянского семенного материала Восточной Грузии. Тифлис, 1924; Земледельческая Турция (Азиатская часть – Анатолия). Москва; Ленинград, 1933; Ботаника. Москва, 1938; Культурные растения и их сородичи: систематика, география, цитогенетика, иммунитет, экология, происхождение, использование: Пособ. Москва, 1950; Мировой генофонд растений для селекции: Мегагенцентры и эндемические микрогенцентры. Ленинград, 1970; Избранные труды. Ленинград, 1985.

Літ.: Выдающийся ученый-биолог: К 90-летию со дня рожд. Петра Николаевича Жуковского // ВСХН. 1978. № 4; Биологи.

М. В. Шевера

Стаття оновлена: 2009