ЖУР Петро Володимирович (13(26). 10. 1914, с. Гарбузин, нині Корсунь-Шевченків. р-ну Черкас. обл. — 17. 09. 2002, Київ) — письмен­ник, літературо­знавець, пере­кладач. Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Навч. у Ленінгр. ін­ституті історії, філософії, літ-ри та лінгвістики (1935–37), закін. Ленінгр. університет (нині С.-Петербург; 1950). Працював у ред. ж. «Звезда» (Ленін­град): 1958–87 — відп. секр. і заст. гол. ред. Досліджував рос.-укр.-білорус. літ. звʼязки, життя і творчість Т. Шевченка. Брав активну участь у створен­ні мемор. майстерні-музею Т. Шевченка у АМ, один із організаторів літ.-мист. вечорів та ювіл. ушанувань памʼяті Кобзаря в Ленін­граді. Від­знач. 1980 Державною премією України ім. Т. Шевченка як один із упорядників «Шевченківського словника» (у 2-х т., К., 1976–77). За його ред. у серії «Библиотека поэта» ви­йшли поезії П. Тичини та Лесі Українки. Пере­клав російською мовою також окремі твори М. Рильського, В. Сосюри, І. Драча, Янки Купали, Якуба Коласа та ін. Його кн. «Труды и дни Кобзаря» (Люберцы, 1996; укр. перекл. — К., 2003) вважають найповнішим літописом життя і творчості Т. Шевченка.