Журавель Андрій Андрійович

Визначення і загальна характеристика

ЖУРАВЕ́ЛЬ Андрій Андрі­йович (04. 07. 1892, с. Софіївка Амур. обл., Росія — 20. 10. 1938, Харків) — лікар. Навч. у С.-Петербур. військ.-мед. академії (1909–11), звідки від­рахований за участь у студент. акціях протесту. Закін. Томський університет (Росія, 1917). Пере­їхав до Києва, працював у військ. шпиталі, був чл. УЦР. 1918 від­рядж. до Німеч­чини у складі Військ.-сан. місії, яка фактично виконувала функції першого посольства України в Німеч­чині. Слухав лекції у Берлін. університеті. Від 1922 працював лікарем у с. Купин (Городоцького р-ну, нині Хмельн. обл.), очолював рай. лікарню та від­діл охорони здоровʼя. Від 1925 — у Харкові: у туберкульоз. санаторії, асист. Всеукр. ін­ституту туберкульозу, міський ін­спектор у справах туберкульозу; згодом — доцент Укр. ін­ституту удосконале­н­ня лікарів, брав участь у діяльності Нар. комісаріату охорони здоровʼя УСРР. Ви­вчав епідеміологію, клініку, про­блеми профілактики й лікува­н­ня туберкульозу, зокрема у сільс. населе­н­ня, працівників промисловості, вʼязнів. Засуджував класовий під­хід до соц. про­блем, через який багато хворих на від­криту форму туберкульозу були по­збавлені санатор. лікува­н­ня. Ініціював дослідж. про­блеми профілакт. вакцинації тварин проти туберкульозу. Під час голодомору 1932–33 на засі­дан­ні комісії Нар. комісаріату охорони здоровʼя УСРР порушив пита­н­ня про необхідність негайних заходів для його припине­н­ня. 13 лютого 1938 заарешт. за звинуваче­н­ням у шпигунстві. Роз­стріляний.

Літ.: Роз­гін І. Доцент доктор Андрій Журавель // ЛВ. Чикаґо, 1960. Ч. 17; Пундій.

Я. В. Ганіткевич

Завантажити статтю