Журавель Андрій Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Журавель Андрій Андрійович

ЖУРАВЕ́ЛЬ Андрій Андрійович (04. 07. 1892, с. Софіївка Амур. обл., Росія – 20. 10. 1938, Харків) – лікар. Навч. у С.-Петербур. військ.-мед. академії (1909–11), звідки відрахований за участь у студент. акціях протесту. Закін. Томський ун-т (Росія, 1917). Переїхав до Києва, працював у військ. шпиталі, був чл. УЦР. 1918 відрядж. до Німеччини у складі Військ.-сан. місії, яка фактично виконувала функції першого посольства України в Німеччині. Слухав лекції у Берлін. ун-ті. Від 1922 працював лікарем у с. Купин (Городоц. р-ну, нині Хмельн. обл.), очолював рай. лікарню та відділ охорони здоров’я. Від 1925 – у Харкові: у туберкульоз. санаторії, асист. Всеукр. ін-ту туберкульозу, міський інспектор у справах туберкульозу; згодом – доц. Укр. ін-ту удосконалення лікарів, брав участь у діяльності Нар. комісаріату охорони здоров’я УСРР. Вивчав епідеміологію, клініку, проблеми профілактики й лікування туберкульозу, зокрема у сільс. населення, працівників пром-сті, в’язнів. Засуджував класовий підхід до соц. проблем, через який багато хворих на відкриту форму туберкульозу були позбавлені санатор. лікування. Ініціював дослідж. проблеми профілакт. вакцинації тварин проти туберкульозу. Під час голодомору 1932–33 на засіданні комісії Нар. комісаріату охорони здоров’я УСРР порушив питання про необхідність негайних заходів для його припинення. 13 лютого 1938 заарешт. за звинуваченням у шпигунстві. Розстріляний.

Літ.: Розгін І. Доцент доктор Андрій Журавель // ЛВ. Чикаґо, 1960. Ч. 17; Пундій.

Я. В. Ганіткевич

Стаття оновлена: 2009