Журавель Петро Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Журавель Петро Олексійович

ЖУРАВЕ́ЛЬ Петро Олексійович (05. 01. 1901, с. Ганнівка, нині Петрів. р-ну Кіровогр. обл. – 1976, Дніпропетровськ) – гідробіолог. Д-р біол. н. (1951), проф. (1952). Закін. Дніпроп. ІНО (1926), де відтоді й працював (нині Дніпроп. ун-т): в Ін-ті соц. виховання, від 1933 – н. с., згодом – зав. відділу зообентосу Дніпроп. н.-д. гідробіол. станції, 1944–47 – заст. дир., 1947–67 – дир., від 1967 – зав. відділу заг. та експерим. гідробіології НДІ гідробіології, водночас від 1952 – проф. каф. гідробіології, 1970–75 – зоології, за сумісн. – консультант каф. іхтіології та гідробіології; під час 2-ї світ. війни – у Фармацевт. ін-ті у м. П’ятигорськ (Ставроп. краю, РФ) і Семипалатинськ (Казахстан). 1944 організував гідробіол. експедицію з вивчення порожистих ділянок Дніпра й Самари. Наук. дослідж.: комплексне гідробіол. і рибогосп. вивчення природ. та штуч. водойм степ. зони України й Криму, збагачення прісних рибопром. водойм природ. харч. ресурсами для риб, корм. база рибної пром-сті, сан. та тех. гідробіологія. Очолював широкомасштабні роботи з акліматизації у водоймах різних зон СРСР водних безхребетних лиманно-каспій. типу, які є високопоживним кормом для риб. Автор праці «Як збагатити корм для риб у прісних водоймах» (Дн., 1957).

Т. В. Єрошкіна

Стаття оновлена: 2009