Журавський Віталій Станіславович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Журавський Віталій Станіславович

ЖУРА́ВСЬКИЙ Віталій Станіславович (08. 05. 1955, смт Володарськ-Волинський Житомир. обл.) – політолог, правознавець, політичний діяч. Канд. філос. (1987), д-р політ. (1996) і юрид. (2002) н., проф. (1999), акад. АПрНУ (2004). Нар. депутат України (1998–2002). Засл. діяч н. і т. України (2000). Орден «За заслуги» 3-го (2003) і 2-го (2008) ступ. Закін. Київ. ун-т (1980). Працював журналістом (1981–88); у Київ. технол. ін-ті легкої пром-сті (1988–91); у 1991–98 – проректор з наук. питань Укр. фінанс. ін-ту менеджменту і бізнесу (Київ); 2002–03 – Держ. секр., 2003–04 – 1-й заст. Міністра, 2004–05 – 1-й заст. Міністра–кер. апарату Мін-ва освіти і науки України; 2002–06 – гол. н. с., пров. н. с. Ін-ту держави і права НАНУ (Київ); від 2006 – заст. голови, від 2009 – нач. гол. упр. освіти Київ. міськдержадміністрації. У ВР України 3-го скликання – чл. фракції НДП (1998–2000), уповноваж. представник фракції «Регіони України» (2001–02), 1-й заст. голови Ком-ту з питань культури і духовності. Наук. дослідж.: естет. аналіз методів худож. критики, політ. процес і правові аспекти політ. системи України, теор. та організац.-правові проблеми становлення і розвитку укр. парламентаризму. Засн. і голова Християн.-демократ. партії України (від 1992), організатор і президент благодій. Міжнар. фонду св. Петра (від 2003).

Пр.: Политический процесс в Украине: анализ поиски, решения. 1995; Правова основа нової політичної системи. 1996; Соціально-політична трансформація України: реальність міфологеми, проблеми вибору. 1997 (співавт.); Соціальний кодекс України. 1998; Вища освіта як фактор державотворення і культури в Україні. 2003 (співавт.); Правова система сучасності. Глобалізація. Демократизм. Розвиток. 2003; Державне будівництво та самоврядування в Україні. 2003 (співавт.); Теорія держави і права. Академічний курс: Підруч. 2006; 2008 (співавт.); усі – Київ.

Літ.: Віталій Станіславович Журавський: Біобібліогр. покажч. К., 2007.

М. С. Держалюк

Стаття оновлена: 2009