Жураковський Геннадій Євгенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жураковський Геннадій Євгенович

ЖУРАКО́ВСЬКИЙ Геннадій Євгенович (Жураковский Геннадий Евгеньевич; 23. 08 (04. 09). 1894, Москва – 10. 03. 1955, там само) – російський педагог. Син Євгена, брат Анатолія Жураковських. Д-р пед. н. (1940), проф. (1940), чл.-кор. АПН РРФСР (1945). Закін. Київ. ун-т (1919). Працював у Києві: 1918–20 – кер. відділу дит. будинків Губерн. відділу соц. виховання, 1919–23 – зав. дит. будинку, 1924–34 викладав у ВНЗах. Від 1934 – у Москві: 1935–37 – у Центр. будинку худож. виховання дітей, Центр. НДІ педагогіки, 1937–41 та 1948–54 – викл. Обл. пед. ін-ту, 1941–48 – Пед. ін-ту, водночас 1945–48 – зав. відділу зарубіж. педагогіки НДІ теорії та історії педагогіки. Вивчав історію педагогіки, зокрема античності, середньовіччя та Відродження, проблеми селян. освіти 2-ї пол. 18 ст., сусп.-пед. рух 60-х рр. 19 ст. у Росії, наук. спадщину А. Макаренка, М. Пирогова. Готував до вид. 3-томну працю (опубл. лише 1-а частина – «Очерки по истории педагогики в связи с историей классовой борьбы», 1926).

Пр.: Некоторые вопросы преподавания истории педагогики // Сов. педагогика. 1943. № 11–12; О развитии истории педагогики как науки и учебного предмета // Там само. 1948. № 5; Педагогические идеи А. С. Макаренко. Москва, 1963; Очерки по истории античной педагогики. Москва, 1963; Из истории просвещения в дореволюционной России: Очерки. Москва, 1978.

Лит.: Бершадская Д. С. Г. Е. Жураковский // Сов. педагогика. 1975. № 2; Копиленко Н. Біля витоків педагогіки. Славні імена: Г. Є. Жураковський // Рад. освіта. 1987, 20 жовт.

С. І. Болтівець

Стаття оновлена: 2009